Чому я бачу таку дурню…
Яке відношення село що знаходилося в Монастириському (тепер Чортківський район) Тернопільщини має до Волині.
Плужники було селом де понад 90% мешканців становили поляки,, частина з яких спочатку були Армії Крайовій , а потім служила в підрозділах «істрєбітельних батальйонів» НКВС, «стрибках» фактично , які боролись з українськими підпіллям. Тоді власне командування УПА звернуло увагу на цей, як тоді писали, центр польсько-більшовицької агресії. Мета операції, яка була проведена в лютому 1945-го, не передбачала ліквідації села чи знищення мирного населення. Тобто, ставилося завдання знищити станицю, міліцію, самооборону Армії крайової, яка автоматично трансформувалася у так званий винищувальний батальйон.
Польська історіографія називає події 12 і 13 лютого 1945 року “Різаниною у Пужниках”. За їхніми даними, солдати УПА під командуванням Хамчука-Бистрого криваво вбили від 50 до 120 поляків.
Газета Rzeczpospolita на основі розповідей уцілілих пише, що спершу відбулися перестрілки, а потім “нападники не виявляли милосердя, рубали сокирами та кололи багнетами”. Найбільше жертв загинуло в рові, що пролягав через село. Там були ями, які могли служити сховком для людей, що знайшли там вічний спокій…
Дані про кількість загиблих різняться. Поляки кажуть про близько сотні загиблих, натомість у звіті УПА йдеться лише про знищення “десятка-другого більшовицьких прислужників”(і це підтвердила ексгумація ,було виявлено тридцять тіл. Тому деякі українські історики припускають, що підпал села та знищення його мешканців — насправді справа рук НКВС.
У червні 1945 року вцілілих мешканців Пужників переселили до Польщі. У селі залишилися кілька українських, мішаних і польських родин. У 1946 році тут примусово поселили лемків та українців із Польщі. Але вже у 1949 році радянська влада вирішила остаточно ліквідувати Пужники.
Ігор Царик
