На Тернопільщині зареєстровані 235 друкованих видань, левова частка — немісцеві. Із понад 80-ти сайтів офіційно зареєстровані, як медіа, лише 8. Скільки в області радіостанцій і телебачень? Чи з’являються нові? Про медійне поле області Українському радіо Тернопіль розповіла представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Оксана Новосельська. З нею спілкувалася Наталка Андрушко-Колтун.
Національна Рада користується Законом “Про медіа”. Закон був прийнятий 2022 року. В 2023 році він набрав чинності. Відповідно до Закону регуляція медіа, повноваження Національної ради дуже збільшилися. Національна рада регулює не тільки радіо і телебачення. Національна рада зараз регулює суб’єкти у сфері друкованих медіа, онлайн медіа, провайдерів аудіо за зальних сервісів, провайдерів платформ спільного доступу до відео і постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.
Так як в Національній раді недостатньо коштів для реалізації цього закону, зараз в нас немає фактично на постійній основі реєстру суб’єктів у сфері медіа. І немає також кабінету, який би мав бути для того, щоб наші суб’єкти у сфері медіа спілкувалися з Національною радою.
– Коли цей кабінет запровадять?
– Кабінет буде впроваджений, може в кінці березня цього року, може трошки пізніше. Це все залежить від фінансування. Але суб’єкти в сфері медіа можуть зараз з Національною радою спілкуватися за допомогою листів. І це дуже просто.
Написати лист можна або в електронному вигляді, або в паперовому вигляді. І Національна рада завжди реагує на всі листи. І я прошу всіх суб’єктів у сфері медіа, якщо в них сталися якісь зміни, обов’язково написати лист в Нацраду для того, щоб Нацрада мала інформацію про того чи іншого суб’єкта мовлення.
– Можливо, у нас з’являться нові радіостанції чи канали телебачення? Чи це під час воєнного стану призупинено?
– Оголошено два конкурси для розвитку місцевих та регіональних мереж. І оголошено два конкурси на отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектру на вільних радіоканалах. Частота мовлення 98,6 МГц, потужність передавача буде 0,5 кВт і частота мовлення 93,2 МГц, потужністю передавача 0,25 кВт зараз виставлено на конкурс.
І наші місцеві радіостанції і не тільки радіостанції, наші суб’єкти можуть надати документи на конкурс. Таким чином в 2025 році в Тернопільській області може з’явитися два суб’єкти в сфері медіа, два радіомовника.
– Скільки загалом радіостанцій працює в області? Скільки в нас частот освоєно?
– У нас 30 частот освоєно в Тернопільській області, але радіостанції в нас, якщо рахувати місцевих: “УХ Радіо”, “Радіо Тон”, він мовить з Radio ROKS Україна, там теж місцеві новини є. Також в нас Суспільне радіо є. Воно мовить і в проводовому режимі, і на частоті 87,7, на якій зараз ми з вами розмовляємо. І також в нас є “Файне місто”, це “Радіо Такт” називається. Там теж іде місцевий контент повністю, місцеві новини, місцева реклама. “Львівська хвиля” — “Наше раді”о, але там іде повністю місцевий контент. Телебачення у нас Суспільне, TV4, Тернопіль 1 і ІнТБ “Смайл”.
– Яка в нас ситуація з друкованими медіа, які зараз входять у сферу регуляції Національної ради? Я знаю, що дуже велика цифра і от вона мене, чесно кажучи, здивувала і серед тих цифр не так багато місцевих.
– Зараз у нас, відповідно до Закону “Про медіа”, реєструвалися 235 суб’єктів у сфері друкованих медіа. Для Тернопільської області це гігантська цифра, але місцевих газет і журналів зареєстровано 26. Крім того видають наші навчальні заклади до 40 друкованих видань.
– Більшість в нас зареєстровано не місцевих медіа. Що це означає немісцеві медіа?
– Є в нас переселенці, наприклад, з Дніпропетровської області. Вони зареєстровані в Тернопільській області. Їхні видання розповсюджуються на всю Україну, але вони рахуються наші, тернопільські, тому що вони переїхали в Тернопіль з Дніпропетровської області, перереєструвалися і вони зареєструвалися як тернополяни. І тому 172 суб’єкта у сфері друкованих медіа не тернопільських. Це загальноукраїнські медіа.
У Тернополі 86 онлайнмедіа. Може навіть і більше вже, тому що вони постійно з’являються. В Тернопільській області, згідно чинного законодавства, вони не мають реєструватися, так як друковані медіа обов’язково би мали зареєструватися. Зараз онлайн медіа, вебсайти зареєструвалися тільки вісім.
– Які вони мають переваги?
– Я хотіла би ще сказати за те, що чи зареєстроване онлайнмедіа, чи не зареєстроване, воно все одно підпадає під Закон України “Про медіа”. Всі мають дотримуватися закону і хочу наголосити на тому, що передивляючись ці всі вебсайти, я і в нашому центральному офісі в Києві, всі звертають увагу, що вебсайти не мають, згідно статті 37 Закону України “Про медіа”, вихідних даних.
Я би хотіла звернутися до онлайнмедіа, щоб вони передивилися уважно свій вебсайт. І, звичайно, я дуже прошу всіх, щоб надали свої вихідні дані. Це навіть потрібно для них самих. Наприклад, хтось захоче розмістити на їхньому вебсайті рекламу, але рекламодавці не зможуть звернутися до вебсайту, тому що там нема вихідних даних.
Незначні порушення не стосуються контенту. Якщо дійсно на вебсайті є такий контент, який не відповідає статті 36, статті 42 або статті 119, то звичайно на зразу звертають на це увагу. І роблять не тільки зауваження, а запроваджуються великі штрафи. Але, якщо на вебсайті якісь є незначні порушення, які на протязі місяця можна усунути, то Нацрада не застосовує дій. Але може написати їм попередження. А якщо онлайнмедіа ще й не зареєстровано, і якщо воно не має вихідних даних і робить грубі порушення, то Нацрада може їх заблокувати. Вони не зможуть два тижні взагалі виходити онлайн.
– Є зміни в законі про рекламу. Чого саме стосуються ці зміни?
– Це все записано в Законі “Про рекламу”. І також треба обов’язково ту рекламу, відповідно до статті дев’ятої, виділяти. Якщо є реклама, чи в газеті, чи в онлайнмедіа, там має бути слово “реклама”. Це обов’язково. До речі, на вебсайті Нацради є такий пункт “Учасникам ринку”. Там будь-який суб’єкт медіа може вибрати все, що йому потрібно: чи продовжити ліцензію, чи зареєструватися, чи анулювати реєстрацію. Там всі є нормативно-правові акти розписані.
– У другому півріччі 2024 року представники Національної ради в областях провели моніторинги телеканалів на дотримання ними гендерного балансу у висвітленні новин та ефірах. Пані Оксано, чому це важливо?
– Методологія, за якою було зроблено той гендерний моніторинг, розроблена ще на початку 2021 року. Сюжети місцевих медіа, як показав проведений моніторинг, є здебільшого гендерно нейтральними. Також є приклади нестереотипних матеріалів. У матеріалах на друге півріччя 2024 року жінки становили 58,7%, а чоловіки 41,3%. Жоден сюжет не отримав оцінку -3 чи -1 бал. І це свідчить про те, що серйозних порушень гендерної рівності немає.
Серед кореспондентів і ведучих телеканалів переважають жінки. Це 69% і 90, відповідно. А от експертами частіше були чоловіки. Більшість проаналізованих рекламних роликів отримали +1 і +2 бали. І лише один ролик був оцінений як такий, що є помірно стереотипним – мінус один балл. Гендерний моніторинг відповідає європейським традиціям.
Дотримання гендерного балансу і збалансоване нестереотипне зображення ролей жінок у новинах і передачах і використання фемінітивів. Це дуже важливий чинник в нашому суспільстві.
