На жаль, в Тернополі немає доступних укриттів для осіб з інвалідністю. Якось ми вже змирились з тим, що особі з інвалідністю найбезпечніше залишитись вдома або вийти у двір. Так вийшло що, повномасштабна війна нас застала ще з радянськими укриттями.
Коли оголосили що в Тернополі встановлять 10 мобільних укриттів, я розумів, що, скоріш за все, вони будуть не ідеальні, ну хоча би тому, що на даний момент в Україні немає стандарту. Але, все ж, мав надію, що будуть враховані хоч якісь державні норми (відсутність порогів, широкі проходи …), та досвід інших міст.
Але коли я побачив готовий екземпляр – в мене підгоріло. Ну як можна з нуля проектувати наземне “мобільне укриття” і не передбачити доступність для маломобільних громадян?
Найбільшою перешкодою є високий поріг при вході. Складнощів не відчуває хіба що молодь. В цьому можна легко переконатися просто постоявши поруч. Люди проходячи повз “укриття” випробовують його на собі. Батьки підсажуть дітей на цю сходинку. Люди літнього віку перевіряють поріг однією ногою на можливість в разі чого потрапити в середину.
Вважаю що, кошти можна було витратити на більш пріоритетні цілі, наприклад, на ремонт тротуарів, чи зупинок поруч.
