Ультимативне ставлення Росії до спровокованого нею загострення ситуації на кордоні з Україною змусило США звернутися за допомогою до Ради Безпеки ООН. Постпред США при ООН Лінда Томас-Грінфілд зазначила, що Росія зібрала на західних кордонах понад сто тисяч військовослужбовців. Також, за її словами, Москва бере участь і в інших дестабілізуючих процесах, спрямованих проти України. У зв’язку з цим, як зазначається у зверненні постійного представництва США при ООН, члени Ради Безпеки повинні ретельно вивчити факти та визначити, чим ризикує і Київ, і Москва та європейські країни у разі подальшого російського вторгнення на Україну.
Незважаючи на усі спроби Західної дипломатії знизити градус у відношеннях між Росією та США і НАТО, Кремль вперто не бажає дослухатися розуму і продовжує накаляти напругу. Як заявив Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в інтерв’ю «Ехо Москви», «Комсомольській правді», «Говорить Москва» та Sputnik, Росія не коригуватиме і не відмовлятиметься від умов, висунутих Кремлем США та НАТО. Головний дипломат Кремля наголосив, що пропозиції Росії щодо гарантій безпеки не є ультиматумом, але Москва не допустить, щоб західні країни ухилялися від своїх зобов’язань ОБСЄ у питаннях безпеки.
«Наші пропозиції, які були 15 грудня передані американцям і НАТОвцям, можуть здаватися позамежними, лише якщо експерт, який оцінює ці пропозиції, виходить з того, що «ну як, американці ж уже все тут забрали навколо вас, що ви починаєте ще якось метушитися, сіпатися? Давайте упокорюйтеся з тим, що є, і обмежтеся якимось мінімумом».
На думку Лаврова, прийняття Вашингтоном нового пакету санкцій проти Росії буде еквівалентним розриву відносин і РФ буде вимушена вжити заходів у відповідь, якщо із Заходом не вдасться домовитися за принципами гарантій безпеки в Європі.
На думку Лаврова, відповідь НАТО на вимоги Москви була дуже ідеологізована. «Мені було соромно за тих, хто його писав», – сказав Лавров.
Напруга не спадає. Чи зможе Рада Безпеки ООН вплинути на ситуацію не відомо. Кремль, на жаль, не справляє враження адекватного опонента, готового визнати свої помилки та дослухатися до рекомендацій міжнародної спільноти. Активувавши функцію «вороги кругом», Путін вперто штовхає світ до безодні масштабного військового конфлікту.
Та поки кремлівські начальники переймаються «фронтом» з колективним ворогом Україна-США-НАТО, в самої Росії почало підгорати в «тилу» – в ОДКБ. На кордоні Киргизії та Таджикистану сталася стрілянина з використанням вогнепальної зброї та мінометів. Бій тривав кілька годин. Є загиблі та поранені. Чи можливе щось подібне у таких «агресивних та нахабних» країнах НАТО? Наприклад, бої на кордоні Німеччини та Франції? Що ж то за така співдружність та колективна безпека по-кремлівськи, де протиріччя між її членами доходять до перестрілок. До речі, жодна із країн ОДКБ не визнала входження Криму до складу Росії. Хто у цьому винен? Теж, мабуть, країни НАТО та Америка. Щось підказує, що почни Путін війну з Україною, підтримки в ОДКБ він не знайде.
Тим часом Білий дім повідомляє, що президент Джо Байден у четвер попередив президента України, що існує «явна ймовірність того, що Росія може вжити військових дій проти України в лютому». Але хочеться вірити, що ця інформація не справдиться і спільні зусилля демократичного Заходу все ж таки остудять «гарячі голови» у Кремлі і приведуть до тями затьмареного диктатора.
Джерело: Цензор
