Росія – така собі Аль-Каїда планетарного масштабу. Де мільйони потенційних шахідів, і тремтяча рука на кнопці запуску ядерних ракет. Але «шахідська мережа» поширюється далеко за межі самої Російської Федерації. В Україні досі діють тисячі релігійних груп московського патріархату, які легендовані як «Украінская православная Церковь». Її клірики на окупованих територіях публічно співпрацюють з окупантами та благословляють їх на убивства українців.
Про це йдеться у матеріалі програми “Особливий погляд” (5 канал).
Так званий Московський патріархат залишається останньою вертикально-інтегрованою структурою Росії всередині України. І це найбільша загроза національний безпеці, вказують експерти. Але донедавна навіть голова СБУ Іван Баканов декларував приналежність до неї. Не дивно, що й після звільнення Баканова заступник начальника Головного управління СБУ у Києві та Київській області погрожував релігійним громадам, що переходять до ПЦУ.
Нове керівництво спецслужби відреагувало оперативно – одіозного есбеушника відсторонили, триває службове розслідування. Проте схоже, що й далі в оточенні Зеленського прагнуть ігнорувати проблему московської церкви в Україні. Хоча вона має вирішальну безпекову та світоглядну основу.
Тим часом ініціативу захисту нацбезпеки України беруть на себе крайові парламенти. Однією з перших Звернення до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про заборону діяльності УПЦ Московського патріархату ухвалила Тернопільська обласна рада.
«Тернопільська обласна рада проголосувала, що вважає Українську православну церкву Московського патріархату, практично Російську церкву, ворожою Укрїні. І всі, хто публічно чи не публічно співпрацює і підтримує її в будь-який спосіб, мають нести відповідальність, тобто мають бути усунуті з посад та притягнуті до відповідальності», – розповідає голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко.
Звернення та заяви з вимогою заборонити діяльність Московського патріархату в Україні на сьогодні ухвалили разом із Тернопільською уже шість обласних рад:
– Львівська (14 червня 2022 року),
– Рівненська (12 серпня 2022 року),
– Волинська (15 вересня 2022 року),
– Івано-Франківська (16 вересня 2022 року),
– Хмельницька обласна рада (21 вересня 2022 року).
Ці документи вже у голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Але він і далі ховає під сукно законопроект 7204 народної депутатки Оксани Савчук – там чітко прописані механізми законної нейтралізації мережі Московського патріархату в Україні.
«Стефанчук сказав що цей законопроект не на часі, чим фактично розв’язали руки на той момент церкві Московського Патріархату, які насправді у перші дні боялись, які очікували що над ними буде здійснено якісь дії з боку держави. Але після того, коли фактично їхнє велике лобі у особі і Новинського та інших, прийшли у Офіс Президента домовлятися, ми зрозуміли що потрібно робити різні схеми. Ми зареєстрували проект закону у Офісі Президента, який вони могли зареєструвати і від себе, якщо їм щось не імпонувало у нашому законопроекті. Натомість ми отримували відповідь “Не на часі”, “Давайте не втручатися”, “Давайте не будемо”», – розповідає народна депутатка Оксана Савчук.
Парадокс, але в районах, що зазнали прямої російської окупації, рішення про обмеження діяльності Московської патріархії даються важче. Поки лише у Сумській області міський голова Конотопа Артем Семеніхін пішов на такий крок.
«Коли я побачив, що основний орган держави є бездіяльний чи вчиняє злочинну бездіяльність і для того, щоб дотримуватись Конституції України я зрозумів, що мені потрібно заборонити Московський патріархат в місті і втілювати це рішення в життя».
Попри смертельні загрози, російська церква і далі користується прямою чи прихованою підтримкою голів місцевого самоврядування найбільших міст, вказують експерти. А сам єпископат РПЦ в Україні далі теревенить про нібито зречення патріарха Московського та ухвалення нового Статуту «УПЦ», де вони «автокефальні». Того Статуту досі ніхто не бачив, частина єпископату «в бігах» у Росії, клірики й далі благословляють окупантів, а в серці України діє трикутник «російських Лавр».