Скориківська громада сьогодні живе у дивному паралельному світі — світі, де рішення суду ніби й існує, але не для всіх.
За даними слідства, Голова громади Ілько Стахурський підозрюється у розтраті коштів та службовому підробленні документів. Мова – не про дрібниці: 1,175 мільйона гривень, які, за версією правоохоронців, «розчинилися» під час капремонту місцевого ліцею.
Слідчі вважають, що посадовець діяв не сам – документи на роботи з підрядниками нібито «підрихтували» так вправно, що виконання та виділені гроші раптом перестали збігатися. Суд, з огляду на підозру, відсторонив Стахурського від виконання обов’язків на два місяці.
Та, схоже, це працює лише на папері.
Голова, який “у відпустці”, але періодично в кабінеті
Попри офіційне рішення, мешканці та працівники установи говорять про зовсім іншу картину: Стахурський продовжує з’являтися на роботі, дає розпорядження, керує процесами – ніби не було ні підозри, ні суду.
При цьому всередині установи, за словами людей, йде активна кампанія з дезінформації: працівникам нібито наполегливо рекомендують розповідати всім, що голова то у відпустці, то на лікарняному.
І головне табу – ні слова про відсторонення та тим паче про кримінальне провадження, яке стосується понад мільйона бюджетних коштів.
Система на місцях часто тримається не на законах – а на страху та звичці. Бо чиновник, який роками формував вертикаль впливу, може дозволити собі ігнорувати рішення суду, не боячись спротиву власних підлеглих. Бо люди, які залежать від бюджету, рідко наважуються заперечити тому, від кого залежить їхня зарплата.
Та суспільство має право знати. Як так сталося, що відсторонений посадовець продовжує виконувати свої функції? Хто дозволив знехтувати рішенням суду? І головне – чи не повторюється тут класична історія про те, що закон діє для всіх, окрім тих, хто сидить у кабінеті з табличкою “Голова громади”?
