У Тернополі набирає розголосу справа, яка поставила під сумнів реальне застосування антикорупційного законодавства. Йдеться про судовий розгляд адміністративних протоколів щодо можливого порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» в.о. генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Надії Фарійон.
За даними з відкритих джерел, уповноважені органи склали адмінпротоколи за ознаками порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і передали матеріали до Тернопільського міськрайонного суду.
Однак суддя Любомир Базан закрив провадження у справі, дійшовши висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення. У рішенні суду зазначено, що посадовиця лише формально підписувала документи і не ухвалювала управлінських рішень по суті.
Саме така аргументація викликала різку реакцію з боку громадськості. Активісти та експерти наголошують: підпис керівника установи не є технічною дією, а має ознаки управлінського рішення і передбачає персональну відповідальність, особливо у випадках потенційного або реального конфлікту інтересів.
Критики рішення застерігають, що підхід із так званим «формальним підписом» може створити небезпечний прецедент. У разі його закріплення в судовій практиці керівники державних і комунальних установ фактично отримають інструмент для уникнення відповідальності за власні дії.
На тлі цієї справи в суспільстві зростає відчуття вибірковості правосуддя. Все частіше громадяни спостерігають, як фігуранти резонансних антикорупційних проваджень зберігають посади і не несуть реальних наслідків.
У підсумку ситуація навколо рішення тернопільського суду виходить за межі однієї конкретної справи і порушує значно ширше питання – чи працює антикорупційне законодавство однаково для всіх, чи боротьба з корупцією й надалі залишається гучною декларацією без дієвого механізму відповідальності.
