На тлі дедалі більшого загострення ситуації, пов’язаного з концентрацією російських військ навколо українських кордонів та неприхованих погроз представників Кремля на адресу України, наші стосунки з Республікою Польща переживають період помітної активізації. Так, власне і належить стратегічним партнерам, союзникам і сусідам, які сповідують єдині цінності і бачення європейського розвитку та мають спільного противника.
Незважаючи на збереження розбіжностей навколо ряду питань історичної пам’яті, проблеми безпеки сьогодення та майбутнього обох народів перед екзистенційною загрозою з боку РФ мимоволі сприяли відходу цих протиріч на другий план та інтенсифікації контактів на дипломатичному і військовому рівнях.
Потрібно віддати належне польській стороні, яка надає беззаперечну підтримку Україні, не намагаючись використати ситуацію для тиску або висування якихось умов в підтримці наших євроатлантичних аспірацій, хоча й такі випадки з іншими сусідами ми пам’ятаємо.
Попри часту критику з боку опонентів, нинішній уряд «Права і справедливості» не лише більш ніж серйозно оцінює небезпеку з боку Росії, а й послідовно відстоює свої (а у випадку з NS2 і наші) позиції, не йдучи на жодні поступки в принципових питаннях польсько-російських відносин та постійно нарощуючи свій оборонний потенціал.
Слід зазначити, що навіть на 22-му році перебування Польщі в складі НАТО, Польща витрачає 2,3% ВВП на оборону і перебуває серед держав, які найкраще виконують союзницькі зобов’язання у цій сфері (за звітом NATO The Secretary General’s Annual Report 2020, займає п’яте місце).
Проте основний розрахунок поляки роблять на власні сили, хоч і сподіваючись при цьому на підтримку США. Так, у 2017 році в Польщі була розгорнута батальйонна і бригадна бойові групи США (загалом приблизно 5 тисяч військових). Поступово РП стала провідним регіональним союзником США на східному фланзі НАТО, а у серпні 2020 року було підписано двосторонню військову угоду про поглиблену співпрацю між США та Польщею (U.S.- Poland Enhanced Defense Cooperation Agreement, EDCA), згідно з якою у Познані створене вище командування 5-го армійського сухопутного корпусу США.
Зустрічаючись у березні цього року з командиром передового командного пункту 5-го корпусу Джоном Колашеським на тему подальшої імплементації положень угоди про військову співпрацю, підписаної 15 серпня 2020 року, міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підкреслив важливість спільних навчань польських і американських військових для зростання інтероперативності та безпеки всього східного флангу НАТО.
Не задаючи зайвих риторичних питань про протиракетні комплекси вищому керівництву США, поляки розглядають військову співпрацю та придбання новітньої американської зброї як практичну основу (разом із постачання американського скрапленого газу) теперішніх стосунків з Сполученими Штатами.
Закупівля нового озброєння є не лише елементом модернізації та підвищення боєздатності армії. У такий спосіб тільки словами, а й власним гаманцем поляки доводять американцям тезу про реальність загрози з боку Росії, задля відвернення якої вони готові витрачати великі кошти. У свою чергу, це слугує гарним аргументом для конгресменів, від яких залежить прийняття американського військового бюджету та формує глибоке розуміння польської позиції в колах, пов’язаних з Пентагоном.
Пригадаємо, що тема закупівель озброєння саме в США, які надають найбільшу допомогу для укріплення обороноздатності України вже піднімалася в нас у серпні 2018 року. Тоді йшлося у тому числі й про можливість постачання американських систем протиповітряної оборони Patriot. Тимчасом ще у березні того самого 2018 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписав угоду про закупівлю систем Patriot на 4,75 мільярда доларів, перші з яких мають надійти вже у 2022 році. 31 січня 2020 року було також підписано контракт вартістю $4,6 млрд про закупівлю Польщею у США 32-х винищувачів п’ятого покоління F-35A, постачання яких розпочнеться у 2024 році (щороку Польща отримуватиме від чотирьох до шести літаків).
Крім того, в рамках Стратегічної концепції морської безпеки передбачається не просто «підтримання, досягнення, розвиток або нарощування спроможностей» (для прикладу, ця фраза у різних варіаціях близько 40 разів повторюється у затвердженій 25 березня Стратегії воєнної безпеки України), а конкретні наміри зі створення флоту середньої величини, що базуватиметься на багатофункціональних фрегатах. Перші три з них за програмою «Мечник» вже до середини цього року мають почати будувати польські суднобудівні заводи.
Отже не дивно, що незважаючи на обережні оцінки щодо збереження рівня відносин після зміни президента та адміністрації в США, вже 12 березня цього року тимчасовий повірений США у Польщі Бікс Аліу висловив переконання, що домовленість про збільшення присутності американських військ у Польщі буде продовжена. «Протягом останніх десятиліть політика США щодо Польщі характеризувалася винятковою послідовністю. Це не зміниться», − наголосив американський дипломат.
Після доповіді 30 березня у Верховній Раді головнокомандувача ЗС України Р.Хомчака про стягування російських військ на кордонах з Україною, важливим символічним і практичним кроком стало підписання вже наступного дня меморандуму щодо призначення офіцерів зв’язку Війська Польського до складу Багатонаціональної координаційної групи заступником керівника Генерального штабу ЗСУ Р.Тимошенком та першим заступником командувача Генерального командування ЗС РП Яном Слівкою.
Сьомий рік поспіль польські та українські інструктори діляться власним досвідом у Навчальному центрі підготовки підрозділів, а польські воїни постійно беруть участь в навчально-тренувальних місіях на території України, що є важливим на шляху підготовки до нашої євроатлантичної інтеграції. «Практичні знання і досвід, які отримують українські офіцери під час служби в ПОЛІТУКРБРИГ, у ході спільних навчань, є найефективнішим шляхом досягнення сумісності зі збройними силами країн НАТО», – наголосив заступник керівника Генерального штабу ЗСУ.
Такі спільні дії України та Польщі не залишаються без уваги Кремля, який у звичній манері намагається спровокувати непорозуміння між нашими країнами, лицемірно перекладаючи свої агресивні дії на інших.
Як заявив 29 березня речник міністра, координатора спецслужб РП Станіслав Жарин: «черговий раз російська пропаганда маніпулює словами очільника МНО. Цього разу мета – викликати суперечку між Польщею та Україною. Російські ЗМІ твердять, що міністр оборони готує Польщу до нападу на Україну». Претекстом до таких ворожих інформаційних акцій є рішення міністра національної оборони створити нові бригади Військ територіальної оборони у Підкарпатському, Люблінському та Мазовецькому воєводствах. За інтерпретацією російських порталів, це свідчить про те, що Польща очікує зростання загрози з боку України.
Зауважимо, що як і в багатьох попередніх прикладах, нинішнє загострення ситуації чітко виокремлює послідовних союзників України, позиція яких завжди залишається акцентованою, без коливань і дій, які допускають подвійне трактування та ставлять дії Україну по захисту своєї цілісності і безпеки на один щабель з неприхованими погрозами та агресією РФ.
Варто лише порівняти спільну заяву 4 квітня Німеччини і Франції, в якій «сторони (?) закликаються до стриманості та негайної деескалації» та тональність онлайн-зустрічі 7 квітня представників Пентагону, Канади, Литви, Польщі та Великої Британії, на якій союзники Києва підтвердили свою непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень України, а дестабілізаційні дії, які підривають процес деескалації напруженості, досягнутий за домовленістю ОБСЄ 27 липня 2020 року, віднесли виключно на відповідальність Росії.
Учасники зустрічі «підтвердили свої зобов’язання щодо підтримки й нарощування потенціалу українських збройних сил для збереження територіальної цілісності країни та продовження процесу інтеграції з НАТО. Очевидно, що питання, чи підтримають ці країни надання України ПДЧ та подальший вступ до НАТО, є зайвим.
Активним цими днями були й зусилля польської дипломатії.
Віце-міністр закордонних справ Павел Яблонський заявив, що Польща із занепокоєнням стежить за діями Росії, яка загострює ситуацію на сході України, зосереджує війська на кордоні та посилює пропагандистську діяльність і застеріг, що РФ під керівництвом Путіна здатна до небезпечних та злочинних дій.
Він зазначив, що агресія може мати форму звичайного нападу або гібридних дій, які мали місце не лише в Україні, але і в країнах НАТО та ЄС. Йдеться про напади на ІТ та енергетичну інфраструктуру, зокрема, в США наприкінці минулого року. П.Яблонський підкреслив, що дії РФ повинні зіштовхнутися з реакцією США, НАТО та Європейського Союзу. Щодо Росії необхідно дотримуватися санкцій, а в разі необхідності запроваджувати нові, до чого заохочують Польща та країни регіону.
За словами дипломата, підкорення Росією України – подібно як Білорусі – було б величезною загрозою для Польщі, Європейського Союзу і НАТО. Він підкреслив, що стратегічним інтересом усієї Європи є недопущення такої ситуації: «ми опинилися перед дуже серйозною загрозою для безпеки України, її територіальної цілісності та незалежності, а це безпосередньо впливає на безпеку і в довгостроковій перспективі також на незалежність Польщі».
У зв’язку з небезпечними діями Росії, 8 квітня Київ з терміновим і надзвичайним візитом відвідав міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау. Разом з Д.Кулебою вони обговорили загрозу для миру у Європі, спричинену ескалацією напруженості вздовж північного і східного відрізків кордону України, а також в окупованому Криму. Окрім того, обговорювалися важливі питання безпеки, пов’язані зі спорудженням газопроводу Nord Stream 2.
«Україна має право захищатися», − наголосив Збігнев Рау. У відповідь міністр закордонних справ України підкреслив важливість посилення українсько-польського стратегічного партнерства. «Польща – наш давній союзник і надійний друг», − заявив Д.Кулеба.
Керівники української та польської дипломатії домовилися докласти спільних зусиль для консолідації дієвої міжнародної підтримки України у протидії російській агресії та обговорили поглиблення військово-політичної співпраці. Польща висловила підтримку курсу України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.
Необхідно наголосити, що згадана проблема будівництва Nord Stream 2 набуває все більш складної форми для України та РП.
Навіть на сьогоднішньому етапі, коли цей газопровід ще не добудований, у лютому 2021 року росіяни продали Німеччині 4,634 млрд кубометрів газу, що в річному вираженні означає збільшення на 63,3% (порівняно з січнем 2021 року поставки були вищими на 13,4%). Зростання також зафіксовано також в деяких інших європейських країнах, зокрема в Сербії (+52,3%), Греції (+35,9%), Білорусі (+13 %), Болгарії (+32,9 %), а також Туреччині, яка в лютому імпортувала 2,413 млрд кубометрів газу, що означає зростання на 115,5% порівняно з минулим роком.
У разі запуску нових потужностей в обхід України і Польщі та втрати значимості нашої газотранспортної системи, одним із запобіжників від масштабних бойових дій на території нашої держави може стати менше.
Тимчасом Польща, яка разом з США очолює боротьбу проти запуску газопроводу, піддається інформаційним атакам. Нещодавно представник оператора Nord Stream 2 Андрій Мінін заявив, що кораблі, які будують газопровід, стали об’єктом провокації з боку воєнних кораблів, рибальських човнів і польського літака PZL Mielec типу M-28, який літає на невеликій висоті.
Цю заяву категорично заперечило операційне командування Збройних сил РП: «ВМФ Республіки Польща не веде жодної провокаційної діяльності й реалізує свої статутні завдання згідно з міжнародним правом. Літаки Samoloty M-28B Bryza регулярно проводять патрульно-розвідувальні польоти в районі Балтійського моря», – йдеться в дописі, тональність якого підкреслює рішучість Польщі захищати свої права та присутність у водах Балтики.
У цьому контексті тимчасовий повірений США у Польщі Бікс Аліу назвав NS2 «яскравим прикладом агресивних дій Росії в регіоні, що дає можливість використовувати сировинні ресурси для здійснення політичного тиску та посилення свого негативного впливу в Європі».
Все це свідчить про надзвичайно важливу для України підтримку з боку Польщі та США. І нам потрібно зберігати зміст та якість цих відносини і надалі, незалежно від чергового розмахування зброєю з боку росіян.
Важливою є тісніша співпраця з підтримуваною американцями ініціативою Тримор’я, у якій Польща виступає в якості локомотиву і яка має шанси стати каталізатором економічного зростання і зміцнити енергетичну та інфраструктурну безпеку Європи.
У свою чергу, вивчення та адаптація під наші умови польського досвіду вибудови відносин з США, який дозволив залучити на підтримку РП потужні лобі Пентагону, виробників озброєння та постачальників скрапленого газу, збільшуючи в такий спосіб волю США до військового захисту своїх політичних і бізнесових інтересів, дозволить налагодити постійний робочий діалог на міждержавному рівні без потреби надсилання контраверсійних меседжів через медіа.
