Колектив Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки б’є на сполох. Те, що колись було мистецькою установою, сьогодні перетворено на приватну «годівницю» для обраних. У центрі скандалу — директор театру Іван Шелеп, якого працівники звинувачують у системному зловживанні службовим становищем, кумівстві, творчому геноциді та фактичному знищенні театру як культурного осередку області.
Із перших днів на посаді Шелеп повів себе не як керівник установи, а як господар маєтку. До театру він працевлаштував власну дружину, а до недавнього часу в установі працювала й невістка. Втім, сімейна ідилія зруйнувалась — жінки не зійшлися характерами. Колектив тим часом спостерігає чіткий поділ на «своїх» і «чужих», який відчутно проявляється в зарплатах, репетиційному процесі й навіть елементарному людському ставленні.
Окрема тема — головний режисер Олег Боков. У 2022 році він був призначений на посаду за результатами конкурсу. Але після завершення визначеного строку — продовжує працювати без жодного нового відбору. Формально — незаконно. Фактично — за мовчазною згодою Шелепа.
Актори театру неодноразово зверталися до директора з критикою на адресу Бокова. Його звинувачують у зверхньому, принизливому ставленні до трупи, ігноруванні їхніх талантів, у відкритому цькуванні окремих акторів. Вистави попередніх режисерів списуються без пояснень, нові — ставляться без залучення більшості колективу. Тих, кого вважає “застарілим мотлохом”, режисер навіть не розглядає для участі.
Як наслідок — репертуарна політика мертва. Театр стрімко втрачає глядача. Професійна атмосфера — токсична. Актори морально виснажені.
Коли мовчати стало неможливо, колектив направив офіційне звернення до Міністерства культури та інформаційної політики. У документі йшлося про репресивну кадрову політику, зневагу до артистів, навмисне знищення попередніх напрацювань, особисту помсту, професійну дискримінацію та знецінення театру.
Відповідь із міністерства надійшла… прямо в руки Шелепа. І він її колективу не показав. Коментарів — нуль. Реакції — жодної. Система знову прикрила сама себе.
Колектив театру прямо заявляє: директор відчуває себе безкарним завдяки “давнім дружнім відносинам” з родиною голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка. Ба більше, за непідтвердженою, але впертою інформацією, родина Шелепа часто буває у США — подекуди на місяці — де регулярно зустрічається з батьками Головка, які проживають там.
Тож дивуватися, чому чиновники на звернення не реагують, уже не доводиться. Коли “свої” — при владі, можна все: призначати родичів, блокувати листи, ігнорувати конкурсні процедури та грабувати культурну інституцію роками.
