Днями сорока на хвості принесла топновину місяця: ексголова Тернопільської ОВА Володимир Труш уже не безробітний. Ні, не переживайте, він не в Кабміні, як йому мріялось, але й не тіштеся, бо не за ґратами, як могло б бути. Він тепер – викладач, сіяч доброго, світлого, вічного. Отже, мобілізація, як і ґрати, йому теж не світить.
Не будемо гадати, що такого визначного зможе зробити Володимир Труш на освітній ниві. Краще озирнімось на те, що він зробив на посаді очільника чужої йому Тернопільщини.
Наша область, як стверджують дані Мінфіну на грудень 2023 року, – на другому з кінця місці після Чернівеччини за розміром середньої зарплати. А пенсії, згідно з даними «Опендатаботу», в нас найнижчі в Україні.
Тернопільщина за період головування Труша не тільки не вийшла з обойми депресивних регіонів, а й відкотилася на задвірки держави ще далі. Центри адміністрування послуг у багатьох сферах життєдіяльності населення переселилися з нашої області в сусідні. А її очільник і пальцем не ворухнув, щоби бодай якась структура регіонального управління залишилася в Тернополі. Чи то споживслужби, чи держпраці, чи держмайна, чи юстиції, чи лісового господарства. Адже це не тільки репутація області, а й гроші.
Та найбільше Володимир Труш запам’ятається нам як такий, що зміг залишитися чистим, м’яким і пухнастим при двох заступниках, яких НАБУ затримала торік улітку за вимагання хабаря у 2,4 млн грн. Щоб уникнути відповідальності, вони обидва негайно «взяли до рук зброю і стали на захист України».
Невже Труш не знав і не бачив, що коїться в нього під носом? Хто ж у таке повірить? Тим паче, що в одному з інтерв’ю керівник САП Олексaндр Клименко роповів про витік інформації, що завадив раніше затримати корупціонерів і дозволив зірватися з гачка ще одному (не будемо тикати пальцями): «…певний період чaсу довелося чекaти, щоб приспaти пильність. І це спрaцювaло – фігурaнти повернулися до злочинної діяльності, вже після того ми реaлізувaлися. Тa однaково, нa мою думку, цей витік зaвaдив нaм зaдокументувaти причетність іще одного високопосaдовця».
Справді, нема чим хвалитися. Більше того: високопосадовці, що порушують закон і наживаються під час війни, – гірші від москаля.
Не можна не відзначити ще однієї особистої «заслуги» ексочільника області: за період повномасштабного вторгнення рф вона таки прославилася тим, що опинилася серед регіонів-лідерів за кількістю чоловіків, які втекли від мобілізації за кордон, зокрема й через систему «Шлях». Правоохоронці вже викрили кілька злочинних угрупувань, які допомагали ухилянтам пересікти кордон чи переправляли до України автівки під виглядом допомоги ЗСУ. Але ніхто досі не знає, на якому етапі застрягло слідство в цих справах.
Сумніву не підлягає тільки один факт: без підпису начальника ОВА Труша жодна оборудка через «Шлях» здійснитися не могла. Навіть якщо їх ініціювали крівники громад.
Зрештою, голова/начальник не міг не знати й того, що через сумнівні оборудки країну покинули сини кількох начальників управлінь ОВА.
Пригадати ще можна багато всього з періоду Трушевого правління Тернопільщиною, але світла й добра з тих кабінетів не було ні видко, ні чутно. Область так і не вийшла з обойми депресивних регіонів. Подивимося, які верби виростуть за колишнім управлінцем на освітній ниві.
Антон Веселий.
