Поліграфіст, дизайнер, журналіст, ньюзмейкер, медіа- і політичний консультант… У цих та ряді суміжних професій генеральний продюсер телеканалів «Тернопіль 1» та ІНТБ, Тарас Савчук професіонал, а в декотрих і експерт. В архівах його 20-річного фахового досвіду – майже чотири сотні зверстаних книжок, 6 успішних свого часу газет і 15 сайтів, сотні вивісок і логотипів, кілька перемог у міжнародних конкурсах газетного дизайну і лише участь у переможних виборчих кампаніях різних рівнів.
Опанувавши політтехнології та озброївшись ідеями республіканізму, Тарас Савчук подався в політику сам і взяв участь у минулих місцевих виборах. Депутатом не став, але хто його знає, той розуміє – це питання часу.
Про це на сторінках тернопільського глянцю CITY LIFE BUSINESS.
– Успіх – як борщ: є основні інгредієнти, але всі готують по-своєму, імпровізують – і кожна версія смачна. Якщо, звісно, автор має тяму в кулінарії. Поділися рецептом свого успіху.
– Головні інгредієнти, як на мене – любов, праця і відповідальність. Важливо, щоби тобі подобалося те, чим займаєшся, а краще – щоб ти ним горів! У кожній професії, хоч усі вони взаємопов’язані, я починав спочатку й проходив усі щаблі. Постійно вчуся, старюся досконало опанувати всі премудрості того чи іншого ремесла. А ще успіх любить відповідальних, тому намагаюся нікого не надурити, не підвести. Люди мають знати, що можуть покластися на мене. Завжди хочу довести роботу до ідеалу, а не просто зробити, щоби збутися.
– Спеції?
– Наполегливість і впертість – це як сіль і перець. Без них нічого не вийде. А смак успіху розкриває сміливість – я ніколи не боюся братися за нове. Свого часу мені шкода було кидати поліграфію, але розумів, що треба йти в інтернет – і почав створювати й розвивати сайти, роками вів купу груп, сторінок у соцмережах. Коли і вони почали відмирати, я перепрофілювався. І ось тепер на телебаченні. Знову загорівся, знову вчуся.
– Генеральний продюсер місцевих телеканалів – це і креативний, і лінійний, і виконавчий, тобто людина, від котрої більшою мірою залежить їхній успіх. Який його головний інгредієнт?
– Гроші. Що їх більше – то краще. Протягом останнього року ми суттєво поліпшили технічну базу, рівень телевізійної картинки в нас дуже високий. Придумали круті проєкти, реаліті-шоу, маємо безліч ідей, знаємо, як захопити глядача, уже й «Тернопіль 1» вивели на цифровий рівень, але… наші підприємці не готові віддати кілька тисяч тисяч на програму чи ролик, які популяризують рідне місто, регіон, «консервують» пам’ятки, що за кілька років можуть зникнути. У нас немає розуміння, що високоякісний телепродукт не може коштувати дешево.
– Скільки часу ти перебуваєш на своїй «кухні»?
– Тепер – до двадцяти годин на добу.
– Не набридає? Успіх не приїдається?
– Навпаки – мені смакує. Коли маю хоч десять вільних хвилин — читаю. У вихідні даю мозкові відпочити за переглядом фільмів або подорожую у пошуках вражень. Уміння відпочивати – такий самий важливий інгредієнт успіху, як уміння працювати. Я це вже усвідомив, але ще не навчився так жити. І не такий успішний, як ти думаєш. (Сміється. — Авт.) От коли матиму будиночок у лісі біля річки, читатиму на травичці паперові книжки, а коло мене бігатимуть песики, тоді вважатиму, що досягнув успіху. А поки я працюю заради досягнення професійних цілей, саморозвитку і щоб задовольнити матеріальні потреби сім’ї, допомагати дітям, подорожувати.
Спілкувалася Ліля Костишин.
