Колегія суддів Касаційного кримінального суду відхилила касаційну скаргу прокурора на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року стосовно виправданого Юрія С.
Органом досудового розслідування Юрій С. підозрювався в отриманні 1 тис. 500 доларів завдатку за виготовлення будівельних паспортів. Відповідно до обвинувального акту, в середині листопада 2019 року до Юрія С., який обіймав посаду начальника відділу містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації (посада належить до категорії «Б» посад державної служби), звернувся чоловік на ім’я Віктор і повідомив про намір викупити в с. Івачів Долішній земельні ділянки та збудувати 7 котеджних будинків. Відвідувач попросив посприяти в отриманні будівельних паспортів і познайомити з архітектором. Юрій С. пояснив, що паспорти виготовляють безкоштовно у ЦНАП. Однак для отримання дозволу на будівництво необхідно подати пакет документів. Також він познайомив Віктора з архітектором Олегом Ш. і пояснив про необхідність виготовити робочий проєкт. Опісля обумовили вартість проєктної документації: 600 доларів США – за один котедж, а загалом 4 тис. 200 доларів США. У подальшому Віктор кілька разів телефонував і просив зустрічі, однак Юрій С. відмовляв, щоразу пояснюючи, що будівельний паспорт видають безкоштовно, та радив викупити земельну ділянку і підготувати документи.
29 листопада 2019 року Віктор прийшов знову та познайомив Юрія С. із А. К., відрекомендувавши його своїм племінником, і сказав, що надалі той займатиметься виготовленням документів.
1 грудня 2019 року А. К. прийшов до Юрія С. без попередньої домовленості і приблизно годину чекав, поки той звільниться. Потім викликав посадовця у коридор, сказав, що документи готові, та запитав, чи до кінця тижня йому видадуть будівельні паспорти. Юрій С. пояснив, що документи потрібно здати у ЦНАП, але за інструкцією будівельні паспорти надають протягом 10 днів. Тоді А. К. сказав, що приніс 1 тис. 200 доларів США авансу. Юрій С. порадив віддати гроші архітектору, однак той наполягав: мовляв, дядько наказав віддати кошти особисто в руки Юрію С. Оскільки посадовець попередньо домовлявся з архітектором про зустріч, тому взяв гроші. Після цього Юрія С. затримали правоохоронці.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Юрія С. визнано невинуватим та виправдано – за недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року вирок залишено без змін.
Не погодившись із рішенням апеляційного суду, прокурор подав касаційну скаргу та просив ухвалу Тернопільського апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Вважав, що виправданий вчинив інкримінований йому корупційний злочин, а пред’явлених доказів достатньо для ухвалення обвинувального вироку.
Верховний Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів касаційної скарги, погодився з висновком Тернопільського апеляційного суду про те, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведена винуватість Юрія С. в інкримінованому йому злочині, тому суд дійшов правильного висновку про його виправдання за ч. 3 ст. 368 КК України.
Також Верховний Суд погодився з доводами апеляційного суду, що діяльність органу досудового слідства не сприяла попередженню та виявленню злочину, а навпаки стала передумовою вчинення свідомої та бажаної провокації: наполегливе, неодноразове підбурювання та схиляння Юрія С. до отримання неправомірної вигоди.
Фактично у кримінальному провадженні одним із ключових свідків був чоловік на ім’я Віктор, який і познайомив виправданого із А. К. Однак ця особа судами допитана не була, а інформація про його стосунки із А. К. суперечлива: Юрій С. стверджував, що Віктор відрекомендував йому А. К. як племінника, натомість останній говорив, що це його друг і саме Віктор мав фінансувати будівництво. При цьому прізвища товариша, його номера мобільного телефону та адреси А. К. не знав. Не було йому відомо, на кого оформляли будівельні паспорти.
Допитаний у місцевому суді свідок – архітектор Олег Ш., зокрема, розповів, що виїжджав оглянути земельну ділянку і з’ясував, що вона розташована у полі, без доріг і комунікацій. Свою роботу над проєктом він не завершив через відсутність документів. Крім того, двоє свідків – архітектори Анатолій В. та Галина К., які працювали в одному кабінеті з виправданим, розповіли, що А. К. та Віктор кілька разів приходили до Юрія С. При спілкуванні стало зрозуміло, що на будівництві вони не розумілися і власниками земельних ділянок не були, тому жодних робіт виконувати не могли. Юрій С. неодноразово їх консультував і зазначав, що будівельні паспорти безкоштовні. Сам Юрій С. свою винуватість не визнав.
Окрім показів А. К., наданих ним у міськрайонному суді, жодних доказів, які би вказували на його реальні наміри вести будівництво, надано не було. При цьому суд встановив, що в А. К. не було правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких планувалося будівництво, і він нічого не зробив для їх оформлення на себе чи довірену особу. Не містили матеріали кримінального провадження і будь-яких доказів, які підтверджували б факт звернення Віктора до відділу, керівником якого був Юрій С., з метою здійснення будівництва у с. Івачів Долішній.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд залишив без змін ухвалу Тернопільського апеляційного суду, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення, повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.
