У Монастириській міській раді не назбиралося достатньо голосів для схвалення реалізації інвестиційного проекту з будівництва сонячної електростанції в Монастириській громаді. І це в той час, коли дефіцит бюджету громади на захищені статті, після вилучення “військового ПДФО” та зменшення базової дотації складає понад 17 млн. грн. на 2024 рік. Про це зі смутком повідомив міський голова Монастириська Андрій Старух.
Даний проект передбачав утворення юридичної особи, зареєстрованої в Монастириській громаді, надходження ПДФО. Розрахунково сумарний дохід в бюджет громади складав би понад 800 тис. грн. на рік від 20,4 га, що стоять пусткою.
– Робота з інвестором – це не наука, а мистецтво. В результаті кількамісячних перемовин, по-факту ми підготували хорошу угоду, яка добре узгоджувала інтереси двох сторін. Насамперед, розмір оплати, строк договору, цільове використання, права та обов’язки сторін на прозорих, зрозумілих та партнерських засадах. В тому числі передбачався, як і в роботі по попередньому інвестпроекту, пільговий період оплати менше 1,5 року, а оплата в повному обсязі – з дня початку будівельних робіт. Ми знайшли, пропрацювали умови партнерствата, привели інвестора в громаду – і це під час повномасштабної війни! Можна багато, що говорити про упущену вигоду, що 800 тис. гривень – це, наприклад, понад 50 якісних FPV дронів з батареєю (рама 7 дюймів), типу МАРК 4, чи це місячна з/п працівників садочків або півмісячна з/п всіх техпрацівників (152 ставки) шкіл громади. Але, уважно вислухавши представника інвестора, який детально відповів на усі запитання – підтримки чомусь не знайшлося. В даному випадку немає значення, чи голосували “проти”, чи “утримався”, важливо те, що відсутність лише шести голосів “за” унеможливило укладання угоди. Серед агрументів проти: пропозиція почати будівництво вже за півроку, хоча термін отримання дозволів та виготовлення документації в Україні значно вищий. Пропозиція інвестору виготовити та оплатити документи та дозволи на підготовчому етапі, а потім знову прийти (коли вже вклався), пояснює чому з українською владою не наважуються мати справи, – заявив Андрій Старух.
Серед неозвученого на сесії – треба то все тримати, бо можливо в майбутньому там побудуємо якийсь завод на велику кількість робочих місць (ще би знати, де взяти стільки кваліфікованих працівників, враховуючи прогресуючу депопуляцію, при тому, що маємо з готовою інфраструктурою виробничі приміщення колишньої тютюнової фабрики, Монастириської та Криницької сільгосптехнік та інші).
– Рідко який проект дає подвійну вигоду, а тут дійсно екологічно чиста діяльність. Насправді для забезпечення жителів міста, лікарні та школи чистою водою ділянку “на Льотниску”, як місце формування водозабору варто зробити заповідною зоною. Очевидно, що кожен успішний проект є бонусом громади, а кожен невдалий – відлякує потенційних інвесторів, створює репутацію громади з «поганим інвестиційним кліматом». “В ріку перероста дзвінкий ручай”, і з наповненням бюджету має бути так само – джерел має бути якомога більше, а це могло бути одним з найповноводніших, – підсумовує міський голова Монастириська.