Умовне покарання з позбавленням права керування на три роки присудили у Кременці водійці “Славути”, що скоїла наїзд на жінку у лютому 2020. Постраждала від отриманих травм загинула на місці.
Про це йдеться у вироку Кременецького районного суду.Обвинувачена – з вищою освітою, розлучена, має на утриманні неповнолітню доньку, працює вчителькою, пише Тернополіс.
Як випливає із обвинувального акту, аварія трапилась 9 лютого 2020 близько 8.45 у місті Почаїв. Тоді обвинувачена, керуючи «ЗАЗ-110307», скоїла наїзд на жінку, що йшла разом з донькою узбіччям у попутному з авто напрямку. У результаті наїзду пішохід отримала травми, від яких загинула на місці. Її дії були кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.286 КК, тобто порушення правил дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
У суді обвинувачена вини у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала. Сказала, що пішоходів не бачила. Пояснила, що коли вона розминулась із зустрічним авто, то її засліпило сонце і вона відчула удар збоку, однак продовжила рух, оскільки злякалася. Далі проїхала кілька метрів і заглохла.
За її словами, засліплення та удар відбулися майже одночасно. Також вона вважає, що пішоходи збирались перебігти дорогу. Обвинувачена сказала, що шкодує про те, що сталось, усвідомлює, що збила людину та відшкодувала потерпілій доньці 1 тис. доларів та 7 тис. грн. Але вважає, що не могла уникнути ДТП, оскільки була засліплена сонцем.
Донька загиблої розповіла, що вранці вона з мамою вийшли з дому та по центральній вулиці зійшли з тротуару на узбіччя дороги, оскільки на тротуарі було слизько. Автомобілі їх об’їжджали. Коли почули, що наближається авто, повернулись. Вона взяла маму за руку, щоб потягнути до себе, але мама її підштовхнула, в результаті чого вона впала на сніговий пагорб та знепритомніла. Потерпіла сказала, що вони не мали наміру перебігати дорогу. Дівчина підтвердила отримання згадуваних обвинуваченою коштів та сказала, що не наполягає на суворому покаранні.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання про доведеність вини обвинуваченої. Відтак визнав її винуватою у вчиненні злочину за ч.2 ст. 286 КК та присудив 4 роки тюрми з позбавленням права керування на три роки. На підставі ст. 75 КК звільнив від відбування основного покарання, призначивши 3 роки іспитового строку.
Обвинувачена не погодилась з рішенням суду та подала апеляцію.
