Пелена печалі та смутку ніяк не покидає Чортківську громаду. Сьогодні чортків’яни прощалися із двома захисниками, котрі загинули, боронячи Україну від московських окупантів – Ігорем Росчісом та Назаром Махневичем.
Чин похорону Ігоря відбувся у Соборі Верховних Апостолів Петра та Павла. Віддати шану Герою прийшли рідні, близькі та небайдужа громадськість. Залишилися в Ігоря мати, дружина, донечка, зять та внук.
Ігор Росчіс був призваний на службу призовом під час мобілізації Чортківським РТЦК та СП ще 8 квітня цього року. Служив навідником десантно-штурмової роти військової частини А1910.
Загинув Герой 20 вересня під час артилерійського обстрілу поблизу села Яцьківка Краматорського району Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям…
29-річний Назар Махневич загинув ще 5 травня у селі Цупівка Дергачівського району Харківської області. Лише звільнивши окуповані території, тіло Героя змогли забрати до рідного Чорткова…
Як розповідає мама Світлана, Назар був надзвичайно патріотичним хлопцем. Дуже хотів служити у війську, втім мав зайву вагу та з першої спроби до армії його не взяли. Хлопець поставив собі ціль схуд з 94 до 72 кг. Друга спроба виявилась вдалою. З 2017 року — декілька ротацій в АТО. А 13 лютого цього року подзвонив матері та сказав, що їде знову у свою військову частину, бо скоро буде війна… Матір не вірила до останнього…
Спершу Назар звільняв Київську область від окупантів. Він на власні очі бачив усі події в Бучі, Гостомелі, Ірпені. Події, котрі шокували весь цивілізований світ… Ще тоді, згадує мама Світлана, вона зателефонувала йому та сказала, що він її Герой. А він як завжди скромно відповів: «Мамо, я не герой. Я простий піхотинець…»
За день до смерті Назара нагородили відзнакою «Хрест сухопутних військ України». І це лише одна з багатьох відзнак Героя…
Загинув Назар, захоплюючи разом із побратимами ворожий блокпост на Харківщині. Окупанти поцілили гранатою…
Захисники навіки спочиватимуть на Алеї Героїв, що на Ягільницькому кладовищі, а на могилі майорітимуть синьо-жовті знамена. Герої не вмирають. І це правда. Пам’ять про них назавжди житиме в серцях чортків’ян та усіх українців.
