Підвищення ціни на газ — це наслідок змови олігархів, які взяли під контроль природні надра, та прикривають свої справжні наміри реформами “енергетичного ринку”.
Що відбулося?
НАК “Нафтогаз України” знову підняв ціну для населення на газ. За останні два місяці вартість “блакитного палива” для людей зросла більше ніж на 70 % і становить майже 6 грн за кубометр. Це вартість без врахування так званої “доставки” газу, що складає від 250 до 600 грн на домогосподарство в залежності від об’ємів, які споживає конкретна сім’я. Вартість “доставки” газу також не стоїть на місці. За останні два місяці у різних регіонах рахунки зросли на 15-20 % і це ще не межа. При цьому сама “формула” обрахунку доставки далека від “прозорості”. Вона враховує об’єми споживання газу у минулому році, коли і зима була лютіша і газу палили більше. Зрештою “плата за доставку” фактично знімається другий раз, бо минулого року кожен з нас вже заплатив за неї. Просто вона була включена у загальний тариф “за газ”.
Як нас обдурили
Зарплати українські — ціни “європейські”. За таким принципом діяли більшість народних депутатів та уряд. Нардепи проголосували за закон, який усуває державне регулювання ціни на газ для населення і дозволяє “Нафтогазу” не продавати український газ людям за собівартістю. Тобто, якщо пенсіонер, багатодітна мати чи малозабезпечена не зможе заплатити “ринкову” ціну, то буде сидіти у холодній квартирі. Ціна на газ формується відповідно до розцінок на “європейських біржах”. Проте урядовці і парламентарі запроваджуючи “ринок” забули кілька знакових особливостей України:
- •Перше — немає вільного ринку газу. Більшість “продавців” на ринку газу є олігархічними прокладками, або тісно пов’язані з “Нафтогазом”. Тобто йдеться не про ринок, а про фактичну олігополію – “змову кількох”. Це коли на ринку є кілька продавців, які домовилися про ціну. Фактично ціну виставлятиме той самий “Нафтогаз” або купка олігархів, яким байдужа доля українців. Ці люди під час війни “заправляли” українські танки за ціною вдвічі вищою за ринкову. У них немає совісті і співчуття — є лише бажання обібрати.
- •Друге — українців обікрали. Згідно ст 13 Конституції надра належать народу України. Тобто газ також. Але тепер цей газ контролює приватна структура і продає її його “власнику” за “ринковою” ціною, а точніше за ціною, яка сформується на монопольному ринку, який контролює “Нафтогаз” та пов’язані з ним компанії. Навіть Антимонопольний комітет не зміг пройти проти цієї “проблеми” і розпочав розслідування. Проте, як показує практика, простому українцеві від цього толку мало.
- •Третє — українці могли б для своїх потреб використовувати газ за собівартістю. Для покриття послуг ЖКГ вистачає газу власного видобутку, хоча урядовці кажуть, що потрібно купувати його на “ринку”. Так от дані того ж “Нафтогазу” вказують, що Україна видобуває близько 20 млрд куб м природного газу щороку. Українське ЖКГ, включаючи усі будинки, споживає близько 18 млрд куб м газу. При цьому щороку таке споживання скорочується. Наприклад у Тернополі внаслідок термомодернізації будинків та комунальних установ споживання газу скоротилося щонайменше на 30 % лише за останні п’ять років. Тобто, якщо б українці контролювали свої надра, то могли б мати доступне тепло. Але тоді точно менше б заробляли різного штибу олігархи.
У сухому залишку маємо ситуацію, коли уряд нав’язує всім “європейські ціни” але нічого не зробив, щоб рівень доходів українця виріс до Європи. Нас же годують міфами про “найдешевшу енергію”. А реальність така, що наприклад ціна електрики у нас найвища у Європі. Якщо ж врахувати купівельну спроможність, то середньостатистичний європеєць за свої місячні доходи може придбати у 15 разів більше газу ніж середньостатистичний українець. Тож виходить уряд хоче “здерти” останню свитку, замість того, щоб допомогти українцю, що втратив доходи під час пандемії коронавірусу, зіп’ятися на ноги.
Хто захистить?
Перед виборами минулого року багато українців сподівалися на президента та його фракцію, які обіцяли знизити тарифи. Натомість отримали другу платіжку, пропозицію розраховуватися “собаками”. Захистити можуть лише ті, кому українці небайдужі.
На сьогодні була лише одна пряма публічна реакція представника ВО “Свободи”, міського голови Тернополя Сергія Надала. Він єдиний прямо звернувся до уряду з вимогою переглянути ціну на газ. Перестати грабувати українців, прикриваючись реформами. Інші тихо мовчать.
Тож сподіватися можемо на самих себе і ті політичні сили, які не бояться відкрито відстоювати право українців користуватися своїми надрами.
Микола Савченко
