Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого Ігоря К. та його захисника на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 7 червня 2021 року.
Так, судом визнано доведеним, що 28 серпня 2019 року, о 3 год. 40 хв. ночі 27-річний Ігор К. на вулиці Симоненка у м. Тернопіль скоїв розбійний напад на Алісу Ж., приставивши ніж їй до шиї. Надалі, прагнучи придушити волю потерпілої до опору, штовхнув її на землю та наказав віддати гроші. Боячись за своє життя і здоров’я, дівчина віддала сумку й попросила відпустити її. У цей момент вона рукою схопила за лезо ножа, відштовхнула нападника і почала тікати.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, Ігор К. наздогнав її, штовхнув на землю, сів зверху й почав душити. Внаслідок вказаних дій потерпіла втратила свідомість, а обвинувачений оглянув її кишені та, не виявивши жодних цінних речей, втік з місця злочину разом із сумкою потерпілої, залишивши Алісу Ж. у непритомному стані. Своїми злочинними діями обвинувачений спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму понад 2 тис. 730 грн.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, а, перебуваючи під адміністративним наглядом по місцю постійного проживання у с. Добриводи Збаразького району, 20 серпня 2019 року самовільно залишив місця проживання та поїхав до м. Тернопіль, де і був затриманий 29 серпня 2019 року працівниками Тернопільського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області за підозрою у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 7 червня 2021 року раніше неодноразово судимого Ігоря К. визнано винним за ч.2 ст. 187 КК України (розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, особою, яка раніше вчинила розбій), ст. 395 КК України (порушення правил адміністративного нагляду, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду). На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно йому призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої Аліси Ж. задоволено частково та стягнуто з Ігоря К. 4 тис. 679 грн завданої матеріальної та 30 тис. грн моральної шкоди.
Санкція ч.2 ст. 187 КК України передбачає від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ст. 395 КК України – арешт на строк до шести місяців .
Не погодившись із судовим рішенням, обвинувачений та його захисник подали апеляційні скарги, в яких просили вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у суді першої інстанції, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суд.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника, думку прокурора і представника потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скаргах, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення і підстави для його скасування немає. При цьому в ході судового розгляду сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, здійсненні наданих їм прав, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
Однак в апеляційному суді Ігор К. частково визнав свою провину і той факт, між ним та Алісою Ж. стався конфлікт, внаслідок якого він наніс їй легкі тілесні ушкодження, тому вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 125 КК України.
Відкидаючи ці доводи, колегія суддів вказла, що у протоколі проведення слідчого експерименту на той час ще підозрюваний Ігор К. у присутності свого захисника та понятих детально розповів і показав обставини нападу на потерпілу. При цьому відтворення обстановки та обставин вчинення злочину повністю і в деталях співпали зі свідченнями потерпілої в ході проведення слідчого експерименту за її участі, проведеного пізніше. Тим часом, жодних об’єктивних відомостей, які б свідчили про застосування тиску до Ігоря К. в ході даного експерименту ним не наведено. Це підтверджується звукозаписом судового засідання та відеозаписом слідчого експерименту. З цих підстав апеляційний суд вважає безпідставними доводи обвинуваченого, що він будь-яких речей у потерпілої не викрадав і предметом, схожим на ніж, не погрожував.
Х урахуванням наведеного, Тернопільський апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника слід залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду — без змін.
Фото – пресслужби Тернопільського апеляційного суду.
