170 років безперервної роботи, точки продажу по всій Україні, вихід на європейські ринки. «Опілля» — це не лише про пиво, це й про технологічне обладнання для пивоварень. Другий компонент часто залишається поза дужками, але даремно, адже це єдина українська пивоварня, що варить пиво на власному устаткуванні.
Дописувачка AIN.Business Тетяна Папернюк поїхала у Тернопіль, щоб дізнатись, як за 10 років майже у 6 разів підвищити виробництво пива: з 500 тис дал/рік (декалітр — основна одиниця об’єму у пивоварінні, 1 дал = 10 літрів — прим. AIN.Business) у 2012 до 3 млн дал/рік у 2021, розширити асортимент до 17 сортів, а кількість працівників — з 65 до 456.
Нас зустріли з директор з розвитку ТОВ «Пивоварня Опілля» Євген Блохін та директор відділу маркетингу Назар Зелінка, які детально розповіли, як модернізувати завод, не відмовляючись від власних цінностей на догоду ринку, і при цьому стрімко піти в плюс.
Столітня пивоварня з власними цінностями
Пивоварня заснована у Тернополі у 1851. Вона ніколи не припиняла свою роботу. У радянські часи це був Тернопільський пивзавод №1, у 90-х — орендне підприємство. На початку двохтисячних бізнес-показники падали, майбутнє пивзаводу було під знаком питання.
2011 став точкою відліку в житті пивоварні. Саме тоді прийшла нова команда управлінців із власним баченням щодо модернізації виробництва. Статус підприємства змінився з орендного у публічне акціонерне товариство (ПАТ). Ярослав Джоджик, сьогодні почесний голова “Опілля”, зробив ставку на збереженні традиційних рецептів пивоваріння.
Ярослав Джоджик 14 років був у політиці. З 1998 до 2012 — народний депутат Верховної Ради. Він був ініціатором законопроекту про пріоритет держзакупівель товарів українського виробництва, якщо вони за рівнем якості не поступаються імпорту, та кампанії “Купуй українське”, покликаної підтримати українського виробника.
Про цінності та стратегію підприємства нам розповів директор з маркетингу Назар Зелінка. У 2011 Назар прийшов на пивоварню на посаду маркетолога, який передусім мав писати тексти для медіа. Тоді відділ маркетингу складався з однієї людини. Сьогодні Назар очолює відділ, де працює семеро осіб. Жартує, що так і не написав жодного тексту, бо були важливіші справи: формування бренду, комунікація зі споживачем, соцмережі, кристалізація стилістики, уніфікація айдентики, розширення ринку.
«Як нам вдалося достукатися до споживача? Варимо якісний продукт, пакуємо його в екологічно безпечну тару, сигналізуємо на ринку, що ми є і що ми саме такі. Цінуємо традиції пивоваріння, використовуємо тільки натуральні складники, не економимо на обладнанні, віримо в нашу команду та інновації, вчимося, моніторимо ринок і, загалом, свою сферу. Відкриті до нового, екологічно свідомі.
Для нас це не просто красиві слова, лозунги. Це каркас на якому тримається пивоварня. Ціннісний аспект дуже важливий, адже це візія куди ми йдемо і навіщо», — зазначає Назар Зелінка.
Центральною постаттю, що формує зовнішню риторику пивоварні є образ дідуся. Він виступає ретранслятором справжніх цінностей. Людиною, що зв’язує минуле і сучасне. «Це візуалізація нашої головної тези: «Цінуй справжнє». Сам герой — це не наш родич, як багато хто думає. А дідусь з Львівщини, на якого у 2017 випадково натрапив наш підрядник з відеопродакшну. Так і розпочалась ця історія», — згадує Назар.
Географія тернопільського пива
Десять років тому присутність «Опілля» обмежувалась Тернопільською областю. Сьогодні продукцію можна купити у будь-якій точці України. Понад 30000 місць продажу, де можна придбати пиво, сидр, квас та воду тернопільського виробництва.
Окремий наголос «Опілля» робить на розбудову власної мережі фірмових магазинів Opillia. Поки що мережа тільки повстає: 6 магазинів в Тернополі, 3 з яких — нового формату та 6 — в Києві. Тут представлено всі 10 видів живого розливного пива. Шанувальники ж пастеризованого мають до вибору лінійку Opillia Export. Це 7 сортів пива, орієнтованих, в основному, на закордонні ринки. Також є снеки і фірмовий мерч.
«Формуємо мережу, щоб споживач мав змогу спробувати найсвіжіше пиво прямо з заводу. Крім того, тут нашу продукцію можна придбати дешевше», — пояснює Назар.
У Києві у фірмових магазинах «Опілля» запустило доставку за 60 хв. Це стосується зон навколо магазинів. Сьогодні їх по 3 на кожному березі, але запевняють, що наступного року буде більше. Вартість доставки — 50 грн при мінімальному замовленні 150 грн. Також можна замовити пиво на сайті з будь-якої точки України, за умови покупки від 500 грн. Є безкоштовна опція самовивозу.
«Опілля» на українському пивному ринку
Ми одягаємо халати, проходимо дезінфекційний бар’єр і опиняємось на виробництві. Загальний антураж і концентрація фактів ніби переносять нас в один з випусків “How It’s Made?” на Discovery Channel. 65 км труб, лабіринти цехів, 1,3 га території.
«Це наше виробництво. У 2013 ми розпочали велику реконструкцію. Вона триває й досі. За цей час ми суттєво збільшили наші виробничі потужності. У 2012 ми виробляли 500 тис декалітрів пива на рік (декалітр — основна одиниця об’єму у пивоварінні, 1 дал = 10 літрів — прим. AIN.Business), у 2021, і то ще не кінець року, зварили майже 3 млн дал», — розповідає Євген Блохін, директор з розвитку пивоварні.
«Опілля» позиціонує себе як національний виробник. За даними компанії «Укрпиво», частка тернопільської пивоварні на українському ринку — 1,76%. Для порівняння,
- “Бердичівський пивоварний завод” — 0,38%;
- “Лисичанський пивоварний завод” — 0,35%;
- “Микулинецький бровар” — 0,33%;
- “Уманьпиво” — 0,31%.
Транснаціональні виробники ж складають таку більшість:
- AB InBEV Efes, що виробляє “Чернігівське”, Stella, Staropramen, “Рогань” має 36,13%.
- Carlsberg Ukraine, тобто частина Carlsberg Group, а це Baltika, Carlsberg, Tuborg, Славутич, Львівське мають 25,3% ринку.
«Опілля» не змагається ні з транснаціоналами, ні з українськими гігантами як «Оболонь» чи «Перша приватна броварня» з часткою на ринку — 18,7% та 12,6% відповідно. Це гравці ліг різних виробничих потужностей. Одночасно, “Опілля” не можна вважати малою броварнею, бо навіть за європейськими мірками, така броварня виробляє не більше 200 тис. дал на рік, а наші герої варять майже у 15 разів більше — понад 3 млн.
Протягом останніх десяти років виробничі потужності «Опілля» зростають в середньому на 15% щороку. У 2013-2014 були навіть ситуації, що виробництво не могло задовільнити попит, та сьогодні це в минулому.
Транспортний хаб
Ще одним випробуванням для пивоварні були логістичні труднощі. Виробництво розташоване у центральній частині міста. Будь-які затримки транспорту призводили до колапсу. Це, своєю чергою, затримувало процеси відвантаження і сповільнювало увесь ланцюг доставки. Біля заводу накопичувався транспорт, який ще більше обмежував рух навколо.
Як пивоварня з цим справилась, розповідає Євген Блохін: «Для рівномірного відвантаження продукції треба дотримуватись чіткого графіку, але зробити це коштом чужого парку машин майже неможливо. Транспорт завжди затримується. У 2018 році ми купили Тернопільський пивзавод №2, який вже давно не працював.
Тепер тут наш транспортний хаб. Він розміщений на околиці міста, що в рази зручніше для логістики. Поставки з виробництва на склади здійснюємо власними силами».
Інжиніринговий вектор розвитку пивоварні
Збільшення виробничих потужностей немислиме без оновлення пивного обладнання. Це питання постало перед командою нових управлінців. Спершу, пивоварня залучала для монтажу та запуску сторонні фірми. Далі з економічних міркувань у 2015 сформували власний технічний підрозділ.
«Тут ми у виграшному становищі: все, що виготовили одразу можемо протестити, з’ясувати плюси-мінуси, усунути або ж навпаки наростити конкретні характеристики. Ми єдина пивоварня в Україні, а може і в світі, яка сама виготовляє для себе обладнання», — сміється Блохін.
За його словами, власне виробництво, по-перше, у рази дешевше, якщо порівнювати з європейськими фірмами. Це ж стосується обслуговування. По-друге, воно заощаджує час і ресурси. Компанія конкретно знає, що потрібно і для чого.
Сьогодні інжинірингова команда налічує близько 60 фахівців з усієї України. Виготовлення, монтаж, запуск, комплексне технічне обслуговування — це її функціонал. Тут можна знайти навіть людей, які мають досвід роботи в космічній галузі.
«Для харчового виробництва використовуємо нержавіючу сталь AISI 304, AISI 316. Вона нейтральна при взаємодії з продуктами. За останній рік використали десь 100 тонн нержавіючого металопрокату і в 4 рази більше — чорного. Для повноцінного технологічного комплексу необхідні ще системи автоматизації, які ми теж самі розробляємо», — ділиться успіхами Євген Блохін.
Інвестиції та соціальна відповідальність
У листопаді в Тернополі відбувся практикум технічних топ-менеджерів пивоварної галузі, де було понад 100 представників впливових броварень. “Опілля” скористалось цим шансом і познайомило присутніх зі своїм обладнанням.
«Ми провели екскурсію виробництвом. Побачили зацікавленість. Зрозуміли, що виробництво обладнання може бути одним з напрямків бізнесу. Всього ж ми вже виготовили 2400-2500 м3 місткостей для основного бродіння», — підсумовує Блохін.
Зараз тривають перемовини щодо виготовлення пивоварного обладнання для конкретних броварень, але поки що імен не озвучують. Пивоварня продовжуватиме інвестувати у цей напрямок. Загальна сума інвестицій “Опілля” на рік становить до 100 млн гривень, приблизно половина з яких йде саме на технологічний розвиток.
“Опілля” — один з лідерів платників податків у регіоні. У 2021 році підприємство сплатило 126,8 млн гривень, у 2012 — це було близько 2 мільйонів. Сьогодні понад 2 млн гривень йде тільки на соціальні проєкти, які в громаді підтримує пивоварня. В пріоритетах — спорт та культура. Детальніше можна прочитати тут. А також, на офіційній сторінці “Опілля” знайдете детальну 12-ти етапну інструкцію, як варять тернопільське пиво. Ми не зупинялись на технологічних тонкощах, оскільки переконані, що краще раз спробувати, ніж сто разів прочитати.
Джерело: AIN.Business
