Всеукраїнська інформаційна кампанія «Пліч-о-пліч» розповідає історію хореографині з Тернополя Ніно Колодій, яка з початком повномасштабної війни разом з небайдужими містянами за 1,5 доби організувала готель-прихисток для ВПО, забезпечив переселенців всім необхідним.
«Свою школу вуличного танцю «Ніно» я заснувала у 2004 році. 24 лютого все змінилося. Знаходячись у місті Тернопіль, я хочу максимально допомагати танцем, натхненням, яким я хочу поділитися з усіма, хто змушений був прибути в наше місто. Хоча на якусь годинку відволіктися, адже повномасштабна війна повністю змінила наше життя. З 24 лютого наша родина вирішила заснувати пункт для переселенців, а також пункт допомоги захисникам України. Ми просто почали перебирати приміщення, що в нас є, що ми можемо використати. Зразу підгадали, що в нас є такий старенький, можливо, готель. Його треба швидко реанімувати», — розповідає хореографиня та засновниця «Школи вуличного танцю НІНО» Ніно Колодій.
«Я дуже вдячна всім нашим тернополянам. поприїжджали люди різних професій. Просто вони приїхали, аби допомогти. Менше ніж за одну добу повністю привели готель до ладу. Хочемо, щоб людина могла лягти в ліжко, накритися ковдрою, на чистеньку подушку, зранку прийняти душ, нагріти собі поїсти. І важко підрахувати, скільки людей проживало в нашому прихистку, адже це було десятки людей, потім збільшувалось – сотні. Я думаю, що це буде однозначно більше тисячі. Може і ще більше. Можливо це була невеличка допомога, але я рада, що в людей залишилося в пам’яті те, що місто Тернопіль гостинно їх прийняло. І ми маємо не зупинятись допомагати», — каже Ніно.
