Політика всюди одинакова. І в Києві, і в провінції. Це ще раз засвідчили події в міській раді 21 серпня, коли фактично перестали існувати фракції трьох політичних сил – “Самопомочі”, “Батьківщини” та “Громадянської позиції”.
Напередодні нових виборів група міськдепів вирішила кинути проекти, які їх зробили депутатами і перебігти в інші. Ідея стара як світ: змінити маску, щоб знову стати депутатами. Звичайно, це не історія одного дня. До цього “хамелеони” готувалися.
Чужа “Батьківщина”
5 років в фракції тимошенківців спільною з “Батьківщиною була тільки назва.
Деревляний фракцію в міській раді втратив ще в 2016 році. Андрій Артимович фактично з перших днів депутатства перестав слухати цінні вказівки партійного фюрера, а отримавши посаду головного лікаря дитячої лікарні, взагалів “забив” на партійного вождя. Деревляний намагався позбавити Артимовича і зрадників депутатського мандата, але сил боротися з лояльною до Надала ТВК забракло. За цей час Деревляний знайшов їм заміну в особі активного і вірного Богдана Брича. Позаяк Артимович, Шоломейчук, Поворозник та отець Гринда існували у вільному від “Батьківщини” просторі і в міській раді банально вирішували особисті питання. Зрозуміло, що перед новими виборами вони будуть де-інде, але не в “Батьківщині”. Артимович вибрав новий проект Надала “ПВС”, а Шоломейчук з Поворозником прибилися до партії Чайківського “За майбутнє”.
Зрадлива “Самопоміч”
На 2015 року партія львівського мера була ледве не найбільшою опозицією до Надала. Однак, потрапивши в раду, після кількох жирних голосувань ця опозиційність вивітрилася. Фактично, все скликання депутати “Самопомочі” голосували в унісон із “Свободою” і БПП, особливо за все те, що стосувалося розподілу землі та інших ресурсних питань. Однак до останнього часу самопомочівці соромилися про це говорити. Зараз складається абсолютно протилежна кон’юнктура, коли бути за Надала стало вигідно. Тому Грицишин, Нитка, Генсерук і Лупак без жодного докору совісті перебазувалися в новий проект, створений на підтримку Надала.
Натомість Зелінка, Шкула і Штопко рванули в бік ялового “Голосу”, з яким надіються прорватися в наступну раду.
Непевна “Громадянська позиція”
В партії непрохідного полковника бардак був з самого початку. Ландяк, який на своїй спині завів фракцію в міськраду, не зміг впоратися з командною дисципліною. До кінця з ним фактично лишився лише банкір Ткаченко. Свою гру вели Балук і Газилишин. Балук завдяки дружнім стосункам з нардепкою Марченко отримав посаду голови Збаразької РДА. І очевидно, піде на ці вибори зі “Слугами народу”, навіть незважаючи на те, що формально очолює обласну організацію ГП. Газилишин натомість “випросив” у Надала (переміг на конкурсі) посаду директора десятої школи і тепер піде в списку ПВС.
Сам Ландяк після спроби щось зробити з партією Гриценка розчарувався і заявив, що на ці вибори не піде.
Що маємо у залишку?
Таким чином, на кінець каденції в міській раді залишилося фактично дві фракції – “Свобода” та БПП і група ПВС. Ще дві інших дрібних – ляшкістів і “Народного контролю” розвалилися в попередні роки. Назвати ПВС фракцією не дозволяє закон. Право створювати фракції мають партії, які набрали 5% на виборах. Все інше може називатися депутатськими групами. Зрештою, сьогодні це не має значення. За кілька місяців у новій міській раді будуть нові фракції. З хамелеонами чи без?
