Лікар, кандидат медичних наук, доцент Мар`яна Ковальчук працює в медицині уже 20 років. Її фах – дерматовенерологія. Свого часу очолювала денний стаціонар обласного шкірно-венерологічного диспансеру. Нині керує медичним центром «Венера + Аполлон» і викладає у ТНМУ ім. Горбачевського. Розповіла, чому вирішила стати депутатом міської ради від політичної партії «Республіканська платформа» по виборчому округу №1.
У моїй програмі основні тези це – доступна сучасна медицина; екологія та здоров‘я як одне ціле; якісна поетапна освіта для всієї громади; гармонія в духовності; залучення інвестицій.
Чому саме ця партія?
Республіканська платформа – найстаріша з діючих партій України , члени якої під час боротьби за незалежність українського народу та створення самостійноі Українськоі держави показали свою жертовність, мудрість, ідейність та відданість своєму народу. Ці цінності сповідувались у нашій родині. Левка Лук’яненка, який був лідером і засновником цієї партїї, знав особисто мій батько, познайомившись з ним у 1990 році на ланцюгу єднання Заходу й Сходу. Спілкування з батьком, його настанови і життєві й політичні висновки сформували і мій вибір партії тепер.
Чому виборчий округ №1?
Проживала на масиві Дружба, вулиці Максима Кривоноса 25 років поспіль, де минули дитячі і юнацькі роки. У цьому мікрорайоні все знайоме і близьке, з ним у мене пов`язано багато спогадів. Там відвідувала дитячий садочок ´Гвоздика´, закінчила з золотою медаллю СШ N9. З 14 років після закінчення 8-го класу два роки поспіль у вільні від навчання дні працювала санітаркою в хірургічному відділенні обласної дитячої лікарні. Так порадив тато, щоб мені легше було визначитися, чи зможу я бути лікарем. Було непросто. Тоді збагнула, що досягнути чогось можна щоденною, копіткою працею. Це була і хороша життєва школа. Навчалась у медичному інституті.
Чому в депутати?
Хочу спрямувати свої знання, сили і вміння на покращення стану охорони здоров’я наших краян, а також освіти. Мені є чим поділитись.
Триває реформування медицини. На жаль, ця ситуація іноді йде врозріз з моїм розумінням.
З однієї сторони, кошти йдуть за пацієнтом, який має право самостійно вибирати лікаря. А з іншої – до надання медичної допомоги не залучили втрачений з реформуванням охорони здоров`я вагомий кадровий потенціал – науково-педагогічних працівників клінічних кафедр Тернопільського медуніверситету, що є вкрай важливим особливо зараз, час пандемії. Для того аби вони знову мали змогу надавати медичну допомогу пацієнтам потрібно напрацювати положення про клінічний заклад охорони здоров’я, зрозумілі правила його взаємодії з клінічною кафедрою, чітко прописати, на яких засадах відбуватиметься їх співпраця у сфері експлуатації майна, яке спільно використовується на досягнення єдиних завдань у організації якісної допомоги пацієнтам. Наразі всі ці питання віддали на відкуп головним лікарям.
Нині чимало лікарів і викладачів балотуються в депутати. Це дуже достойні люди. Вони мають знання, великий досвід, організаційні здібності. Гадаю, інтелігентним людям буде легко вписатися в політичне середовище.
Медицина для мене – на першому місці. Вважаю, що перш за все слід збільшувати фінансування для оснащення лікарень та ПМСД. Також лікарі мають отримувати достойну зарплату щоб мати можливість фахово вдосконалюватись і їздити на навчання, думаючи про здоров‘я пацієнта та свій професійний розвиток, а не «хліб насущний». А сам медичний працівник, як і його сім’я повинні бути належним чином соціально захищені.
Як зробити доступною медицину? Це реально. Моя думка – це не тільки запровадження страхової медицини, за якою майбутнє, так і пріорітетний розподіл коштів міського бюджету. Тоді людина не опиниться з проблемою наодинці. У можливісті отримати кваліфіковану допомогу важливим є визначення пріоритетності в забезпеченні медичної допомоги пацієнтам похилого віку, малюкам, вагітним і соціально незахищеним громадянам.
Внаслідок ліквідації ФАПів і лікарських амбулаторій, а не їх реконструкція та пільгове фінансування, брак муніципальних аптек у селах, утруднене, а іноді й неможливе, добирання до великих лікарень ускладнює своєчасне надання медичноі допомоги сільському населенню. Ці заклади мають право на існування, тому що в багатьох випадках пацієнтам потрібна невідкладна медична допомога. Як це практично зробити – продемонстрував у п’яти селах ще до 2014 року Тернопільський медичний університет.
Також, на мою думку, важливим є забезпечення належного стану доріг, під’їздів у прибудинкові двори та санітарного транспорту, адже від цього також залежить швидкість надання медичної допомоги.
Переконана, що здоров`я людини тільки тоді повноцінне, коли воно є в гармонії з фізичним, розумовим і духовним розвитком. Тому викладання біоетики, сповідування християнської моралі, роз‘яснення основних її чеснот та традицій як в середніх школах, так і в вишах, на мою думку, є надзвичайно важливим для гармонійного розвитку наших дітей.
Стосовно освіти, то маючи за плечима 20-річний стаж викладання в медичному університеті, бачу, що, на жаль, нерідко рівень середньої освіти випускників сільських шкіл є недостатнім для вступу та навчання у виші, хоча, як правило, ці діти є розумними й прагнуть до знань . І не їх в тому провина, що школи недооснащені й недофінансовані, а престижність професії вчителя, особливо у сільській місцевості, знецінена. А відтак виникає кадровий вакуум, що призводить до ліквідації шкіл, мотивований відсутністю економічної доцільності. А цей колишній учень, здобувши вищу освіту, міг би повернутися назад у рідну домівку, тим самим зупинивши процес виродження сіл.
«Тільки освідченні люди є вільними», – Епіктет.
А збережена екологія нашого довкілля, дасть нам можливість підтримувати наше здоров’я. Поскільки організм людини в значній мірі складається з води, тому її якості слідприділяти першочергове значення. Тому необхідна планова заміна або реконструкція системи водопостачання й водоочистки, щоб якість води з крану наблизилась до параметрів питної.
Такорд треба спрямовувати зусилля на реконструкцію та ремонт стоків, бо неспроможність дренажної системи призводить не тільки до затоплення вулиць і дворів, а й до загрози виходу на поверхню каналізаційних вод, що може призвести до екологічного лиха.
Щодо Тернопільського ставу, то ще доценти педагогічного університету порушували питання, очищення водойми. Піднімали зразки мулу із дна ставу і виявляли різні сполуки, небезпечні для людини. Вважаю, що ця проблема потребує комплексного наукового підходу.
Як і комплексна програма щодо озеленення міста (насадження дерев після санітарної вирубки, планове й запроектоване озеленення прибудинкових територій у новобудовах, мораторій на вирубку дерев у паках). У поєднанні з підвищенням ековимог до муніципального транспорту та маршрутних автобусів, і планового їх переведення на електроприводний.
Ремонт доріг (в поєднанні з модернізацією комунікацій, що розміщені під нею) потрібен не тільки головних вулиць, але й доїздів до шкіл, дитячих садочків, заїздів в двори. Бо ця проблема в поєднанні з відсутністю паркомісць, що призводить до хаотичного паркування автотранспорту, утруднює або унеможливлює доїзд спецтранспорту (медичного, пожежного, газової служби) у невідкладних випадках.
Знаю зсередини проблеми не тільки лікарів і освітян, а й підприємців, поскільки вже багато років теж займаюся підприємницькою діяльністю.
На мою думку, створення привабливого інвестиційного клімату можливе в поєднанні зменшення податкового фінансвого навантаження на малий та середній бізнес та за умови усунення ряду корупційних чинників. Зокрема складової, яка в багатьох проектах відлякує дрібних та середніх інвесторів, віддаючи їх в руки великих монополістів, і відновлення для початку хоча б міжміського авіасполучення.
«Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя», – сказав Демокріт.