Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, йдеться на сайті політичної партії “Слуга Народу”.
Вона пояснила, що понад половина українських міст не має актуального Генерального плану – стратегічного документу розвитку будь-якого населеного пункту. Столиця – не виключення, оскільки Київ живе за Генпланом, ухваленим ще у 2002 році, тобто він дуже застарілий. Відтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території (ДПТ). При цьому, межа допустимого «уточнення» законодавчо визначена не була – як для Києва, так і для інших населених пунктів.
«Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які «уточнювали» генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок – постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т.д», – зауважила Шуляк.
При цьому, парламентарка наголосила, що з 1 січня використання ДПТ стало неможливим – вступив в силу закон №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту. І план просторового розвитку має бути у кожної громади. Це, переконала Шуляк, має покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою.
«Новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки», – пояснює Шуляк.
Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони – житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.
«Тобто не можна, наприклад, обрати «житлове будівництво» на території, яку комплексний план визначив, як «промислову» і навпаки. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом», – уточнює Шуляк.
За її словами, надважливим пунктом Закону №711 є те, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто, будувати у передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.
«Ще один надважливий у контексті антикорупційних механізмів – публічність планів просторового розвитку. По-перше, їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки мешканців громади. По-друге, такий план має обовʼязково пройти незалежну експертизу. По-третє, ця інформація буде абсолютно відкритою, тобто, кожен мешканець громади зможе подивитися, для чого планується використовувати ті або інші території, чи наявні на відповідній території обмеження у використанні земель в сфері забудови (наприклад щодо гранично допустимої висотності забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо)», – зауважила Олена Шуляк.
Водночас нардепка підкреслює – проблема, у тому, що далеко не у всіх громад вже є плани просторового розвитку. Через те, що процес створення плану просторового розвитку для громад новий і, відповідно, складний, з ним не поспішають. Однак на сьогодні для полегшення і спрощення цього процесу пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
«Плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для ОМС, оскільки йдеться про щонайменше на 10-20% більші надходження», – підкреслила Шуляк.
