Я навчався на журфаку МДУ, ми мали військову кафедру. В обстановці секретності нас вчили бойовій спецпропаганді — мистецтву сіяти розбрат у лавах супротивника за допомогою дезінформації та маніпуляції свідомістю.
Страшне, розкажу вам, діло. Без жартів.
Бойова, або «чорна», пропаганда припускає будь-яке спотворення реальних фактів заради розв’язання пропагандистських завдань. Це ефективна зброя, що використовується з єдиною метою вибивання мозку противнику.
- Метод «гнилого оселедця».
- Метод “перевернутої піраміди”.
- Метод “великої брехні”.
- Принцип “40 на 60”.
- Метод “абсолютної очевидності”.
Всі ці методи та техніки ви теж знаєте. Просто не усвідомлюєте цього. Як вам і належить.
Нас вчили використовувати техніку бойової спецпропаганди проти солдатів армії противника. Сьогодні вони використовуються проти мирного населення нашої країни.
Читаючи газети чи переглядаючи телевізійні шоу, я з цікавістю наголошую, що люди, які координують у нас вкидання та інтерпретацію новин, явно навчалися за тим самим підручником, у того ж бадьорого полковника чи його колег.
Ось наприклад метод «гнилого оселедця». Працює так.
Підбирається хибне звинувачення. Важливо, щоб воно було максимально брудним та скандальним. Добре працює, наприклад, дрібна крадіжка, або, скажімо, розбещення дітей, або вбивство, бажано з жадібності.
Мета «гнилого оселедця» зовсім не в тому, щоб звинувачення довести. А в тому, щоби викликати широке, публічне обговорення його… НЕсправедливості та НЕвиправданості.
Людська психіка влаштована так, що, як тільки звинувачення стає предметом публічного обговорення, неминуче виникають його «прихильники» та «противники», «знавці» та «експерти», шалені «звинувачі» та затяті «захисники» обвинуваченого.
Але незалежно від своїх поглядів всі учасники дискусії знову і знову вимовляють ім’я обвинуваченого у зв’язці з брудним і скандальним звинуваченням, втираючи таким чином все більше «гнилих оселедців» у його «одяг», поки нарешті цей «запах» не починає слідувати за ним скрізь.
А питання «убив-украл-совратив чи все-таки ні» стає головним при згадці його імені.
Або, наприклад, метод «40 на 60», вигаданий ще Геббельсом.
Він полягає у створенні ЗМІ, які 60 відсотків своєї інформації дають на користь противника. Натомість, заробивши таким чином його довіру, 40 відсотків, що залишилися, використовують для надзвичайно ефективної, завдяки цій довірі, дезінформації.
Під час Другої світової війни існувала радіостанція, яку слухав антифашистський світ. Вважалося, що вона англійська. І лише після війни з’ясувалося, що насправді це була радіостанція Геббельса, яка працювала за розробленим ним принципом «40 на 60».
Дуже ефективний метод «великої брехні», який трохи схожий на «гнилий оселедець», але насправді працює інакше.
Його суть полягає в тому, щоб з максимальним ступенем впевненості запропонувати аудиторії настільки глобальну та жахливу брехню, що практично неможливо повірити, що можна брехати про таке.
Трюк тут у тому, що правильно скомпонована і добре вигадана «велика брехня» викликає у слухача чи глядача глибоку емоційну травму, яка потім надовго визначає його погляди всупереч будь-яким доводам логіки та розуму.
Особливо добре працюють у цьому сенсі хибні описи жорстоких знущань з дітей чи жінок.
Припустимо, повідомлення про розп’яту дитину за рахунок глибокої емоційної травми, яку вона викликає, надовго визначить погляди людини, яка отримала цю інформацію, скільки б її потім не намагалися переконати, використовуючи звичайні логічні докази.
Але особливо почитав наш бадьорий полковник метод «абсолютної очевидності», що дає хоч і не швидкий, зате надійний результат.
Замість того, щоб щось доводити, ви подаєте ТЕ, в чому хочете переконати аудиторію, як щось очевидне, що само собою зрозуміле і тому безумовно підтримується переважною більшістю населення.
Незважаючи на свою зовнішню простоту, цей метод неймовірно ефективний, оскільки людська психіка автоматично реагує на думку більшості, прагнучи приєднатися до неї.
Важливо тільки пам’ятати, що більшість обов’язково має бути переважною, а її підтримка абсолютною і безумовною — інакше ефекту приєднання не виникає.
Однак якщо ці умови дотримуються, то кількість прихильників «позиції більшості» починає поступово, але вірно зростати, а з часом збільшується вже в геометричній прогресії — в основному за рахунок представників низьких соціальних верств, які найбільше піддаються «ефекту приєднання».
Одним із класичних способів підтримки методу «абсолютної очевидності» є, наприклад, публікація результатів різноманітних соціологічних опитувань, що демонструють абсолютну суспільну єдність з того чи іншого питання.
Методики «чорної» пропаганди, звичайно, не вимагають, щоб ці звіти мали хоч якесь відношення до реальності.
Я можу продовжувати. Вчили нас взагалі то цілий рік, і список методів досить великий. Важливо, проте, не це. А ось що.
Методи «чорної» пропаганди впливають на аудиторію на рівні глибоких психологічних механізмів в такий спосіб, що наслідки цього впливу неможливо зняти звичайними логічними доводами.
“Велика брехня” досягає цього ефекту за допомогою емоційної травми.
Метод очевидності через «ефект приєднання».
«Гнилий оселедець» — за рахунок впровадження у свідомість аудиторії прямої асоціації між об’єктом атаки та брудним, скандальним звинуваченням.
Простіше кажучи, бойова спецпропаганда перетворює людину на зомбі, яка не тільки активно підтримує впроваджені в її свідомість установки, а й АГРЕСИВНО протистоїть тим, хто дотримується інших поглядів або намагається переконати його, користуючись логічними доводами.
Інакше, власне, і не може бути. Усі методи бойової спецпропаганди поєднує єдина мета. Вона полягає в тому, щоб послабити армію противника за рахунок внесення до її лав внутрішньої ворожнечі, взаємної ненависті та недовіри один одному.
І сьогодні ці методи застосовуються проти нас самих. І результат, до якого вони приводять, рівно той, для досягнення якого вони і були створені.
Тільки взаємна ненависть і внутрішня ворожнеча виникають ні в армії противника, а наших будинках і сім’ях.
Просто вийдіть на вулицю та подивіться, як змінилася країна за останні роки. Мені здається, проти власного населення бойова спецпропаганда працює навіть ефективніше, ніж проти солдат противника.
Напевно тому, що на відміну від солдат противника мирне населення не може себе захистити.
В. Яковлєв
