Українці стурбовані зростанням цін на продукти та інші товари, що спостерігається останнім часом. Здавалося б, передумов для цього немає. Зазвичай осінь – сезон найдешевших овочів і фруктів. Але епідемія коронавірусу продовжує набирати обертів в Україні, регіони останнім часом один за одним занурюються в “помаранчеву” і “червону” зони, і ділова активність там падає. Навесні, в період жорстких карантинних обмежень, ціни фактично не зростали. Нині ж ситуація протилежна.
Чи продовжиться зростання цін, якщо в Україні знову будуть посилені карантинні обмеження? Зараз в уряді заявляють, що не планують знову садити країну на жорсткий карантин. Але чи вдасться виконати цю обіцянку, якщо восени країну накриє нова хвиля захворюваності, як прогнозує багато експертів?
А чи ростуть ціни
Якщо подивитися на звіти Держстату, приводів для занепокоєння, здавалося б, немає. У серпні споживчі ціни знизилися в цілому на 0,2%. З початку року зросли лише на 1,25%. Зокрема, харчові продукти в серпні подешевшали на 1,6% проти липня.
Однак не з усіма групами товарів і не у всіх торговельних точках ситуація однакова. А люди більше схильні помічати підвищення цін. Зауважимо – очікують подорожчання й інших товарів.
Наприклад, за даними Держстату, овочі в цілому за серпень подешевшали на 13,5%. Водночас споживачі помітили зростання цін на огірки. Дані сайту index.minfin.com.ua, який відстежує зміну цін у супермаркетах, також свідчать про те, що середня ціна на огірки підвищується починаючи з липня. Наприклад, на 1 серпня вона становила 30,63 грн, а на 1 вересня – вже 31,99 грн. А ось за даними аналітичного порталу Shuvar.info, незважаючи на стрибки цін, загалом за серпень гуртові ціни на огірки знизилися – з 22,5 грн до 15 грн.
Також українці відзначають зростання цін на капусту. За даними Shuvar.info, гуртові ціни на капусту зросли за серпень з 2,5 грн до 3,5 грн. А за перші дні вересня ще піднялися – до 4 грн/кг. Тим часом на цінах в супермаркетах це подорожчання відбилося незначно: за минулий місяць лише на 22 копійки (з 6,17 до 6,39 грн за кг).
Така ситуація спостерігається і в інших сегментах товарів – як харчових продуктів, так і споживчих товарів. Однак переважно дані різних джерел підтверджують висновки Держстату. Наприклад, служба підрахувала, що фрукти за серпень втратили в ціні 8,4%. Дані Shuvar.info і index.minfin.com.ua не суперечать цьому. Наприклад, відчутно впали гуртові й роздрібні ціни на яблука, які є одними з основних фруктів у раціоні українців.
Економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що зростання цін на деякі позиції може бути пов’язаний з тим, що підприємці хочуть компенсувати збитки, понесені під час жорсткого карантину.
“Я не очікую якогось суттєвого зростання цін. Хоча на деякі позиції ціни дійсно зросли. Але це спостерігається в тих сегментах, де відновлюється ділова активність, і може бути пов’язано з тим, що ціни просто відновлюються після глибокого падіння і зупинки ринку. Наприклад, така ситуація зараз спостерігається з цінами на метал, який використовується в будівництві. Що стосується ситуації в цілому – зрозуміло, що деякі підприємці хочуть сьогодні хоч якось заповнити ті втрати, яких вони зазнали в період карантинних обмежень”, – каже Борис Кушнірук.
А от експерт European Analytical Centre Вадим Бардась звертає увагу на те, що зростання цін, яке помічають споживачі, може бути пов’язане з досить активною грошовою емісією.
“Офіційна статистика в Україні за темпами зростання індексу споживчих цін має більше політичний характер і мало пов’язана з реальною економікою. Офіційні дані показують наявність в Україні дефляції в липні або зниження цін в економіці на 0,6%, проте саме на цей період припав сезонний сплеск цін на харчові продукти на 20-30%, а деякі групи товарів подорожчали на 50% і більше. Загалом з початку року ціни на транспортні засоби збільшилися на 5%, побутова техніка подорожчала від 10%, а предмети першої необхідності додали майже 15%. Зростання цін пов’язане зі збільшенням бюджетного дефіциту в Україні через обмеження ділової активності і, відповідно, емісійним каналом його покриття – через щомісячне вливання в оборот 40-50 мільярдів гривень для фінансування витрат державного бюджету”, – говорить Вадим Бардась.
Чого чекати восени
Багато експертів вважають, що передумов для серйозного зростання цін восени не буде. Особливо в ситуації, якщо буде прийнято рішення про посилення карантину.
“Карантин насамперед негативно впливає на доходи населення. Якщо падають доходи людей, відповідно, вони менше купують. Тобто що більше жорстокий карантин, то в людей менше грошей, і, відповідно, продавці в такий період не можуть піднімати ціни. Але при цьому ціни не падають, а просто не ростуть”, – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Борис Кушнірук також підкреслює, що системне зростання цін можливе тільки в умовах зростання доходів населення.
“Я не виключаю, що в тих чи інших сферах буде спостерігатися зростання цін на товари. Але щоб під час зростання цін не зменшувалися обсяги продажів, повинні зростати доходи населення. А цього немає. Те підвищення мінімальної зарплати, яке відбулося у вересні, стосується здебільшого тільки бюджетників, і це не ті цифри, які можуть вплинути на попит в цілому”, – говорить експерт.
Він упевнений, що принаймні до виборів можна не побоюватися істотного зміни цінників в магазинах.
“Я не очікую якихось суттєвих коливань цін до місцевих виборів. Насамперед тому, що в цьому точно не зацікавлена влада. Звичайно, якщо курс долара виросте, це може частково вплинути на ціни на імпорт. Але Нацбанк зараз має достатньо золотовалютних резервів, щоб можна було утримати курс. Тому якщо і буде якесь зростання курсу, то, швидше за все, вже в грудні-січні. Але ніякої гіперінфляції не буде. Сукупність факторів не дає підстав побоюватися стрімкого зростання цін. Звичайно, певне зростання курсу буде. Також ростиме соціально-економічна і політична напруженість. Несприятливою для України залишається і ситуація на зовнішніх ринках. Однак я не бачу підстав вважати, що це призведе до дестабілізації цін і курсу гривні “, – говорить Борис Кушнірук.
Водночас Вадим Бардась вважає, що грошова маса продовжить наростати і восени, а збільшення кількості грошей в обігу обов’язково призведе до зростання цін.
“Восени державний бюджет отримуватиме фіскальні надходження за результатами економічної діяльності в другому кварталі, коли в Україні було більше обмежень ділової активності. Тому невиконання дохідної частини фінансових фондів держави зажадає розширення грошової маси в обігу для фінансування бюджетного розпису. А з огляду на скорочення виробництва товарів і послуг та збільшення емісії гривні, очікується продовження інфляції. Однак її можуть не показати в офіційній статистиці через наявність в ДССУ (Держстаті. – Ред.) гнучкої методології формування відповідного індексу”, – говорить Вадим Бардась.
Джерело: Сегодня
