Теребовлянський районний суд розглянув справу військовослужбовця, якого обвинувачували у самовільному залишенні військової частини в умовах воєнного стану. Попри добровільну явку з повинною, чоловік отримав реальний термін покарання.
Обставини правопорушення
Підсудний, уродженець Великих Гаїв, проходив службу на посаді механіка-водія-кранівника реактивного артилерійського взводу. Згідно з матеріалами справи, 2 січня 2026 року під час ранкової перевірки командир виявив відсутність солдата. На телефонні дзвінки військовий не відповідав.
Відсутність солдата тривала до 26 січня, коли він самостійно звернувся до слідчого відділу Державного бюро розслідувань у Тернополі.
Позиція обвинуваченого
У судовому засіданні солдат повністю визнав свою провину. Свій вчинок він пояснив емоційним станом: за словами чоловіка, він подавав документи на звільнення із служби через стан здоров’я матері, проте розгляд паперів тривав надто довго, тому він вирішив поїхати додому самовільно. Втім, надати суду документальні докази поважності причин відсутності він не зміг.
Вирок суду
Суддя врахував щире каяття та відсутність попередніх судимостей, проте наголосив, що вчинене правопорушення (ч. 5 ст. 407 КК України) є тяжким злочином проти порядку несення військової служби.
Рішення суду – визнати солдата винним у вчиненні кримінального правопорушення. Призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Зарахувати у строк покарання час перебування під вартою (з моменту затримання у січні 2026 року).
Вирок ще може бути оскаржений у Тернопільському апеляційному суді протягом 30 днів.
