Передвиборча кампанія в Тернопільському національному медичному університеті (ТНМУ) набирає обертів, перетворюючись на справжній скандал. Журналіст Сергій Сінкевич, ведучий програми “Тернополяни”, опублікував на своїй сторінці розповідь про конфлікт із колишнім ректором а зара виконувачем обов’язків ректора Михайлом Кордою. Приводом став відеоблог від 5 жовтня, присвячений майбутнім виборам ректора 28 листопада, який зібрав понад 300 тисяч переглядів на медіа-платформах.
У своєму блозі Сінкевич та його партнер Андрій Вербіцький намагалися поінформувати громадськість про “внутрішні розклади” університету, який фінансується з податків тернополян. Автори прогнозували ймовірних претендентів на посаду, серед яких фігурували Ігор Рогальський та Олександр Ковальчук, і толерантно зазначили про “проколи” десятирічного правління Корди, зокрема щодо “університетської лікарні та медичних коледжів Чорткова й Кременця”. “Ми подали своє бачення без прикрас, сподіваючись на адекватну реакцію та аналіз”, – пише Сінкевич.
Однак реакція Корди виявилася несподіваною. Замість конструктивного діалогу, за словами журналіста, тодішній ректор (нині в.о.) відреагував образою та “грізно-педагогічною” тональністю. Корда запросив Вербіцького на зустріч в університеті – не напряму, а через “поважного посередника”. Під час розмови в кабінеті ректора присутній “незрозумілий статусом свідок”, що Сінкевич називає “підстраховкою”.
Найгостріше звинувачення прозвучало від Корди безпосередньо: він заявив, що промову Сінкевича в блозі “проплатив” один із кандидатів, Ігор Рогальський. “Хоча Ігоря Олеговича я в очі не бачив”, – обурюється журналіст. Крім того, Корда згадав про Ковальчука, який нібито “розкидався грошима” на компромат під час попередніх виборів. “Корда однозначно натякнув, що все про нас знає”, – іронізує Сінкевич, цитуючи мудреця: “Не треба лякати людей ‘знаннями'”.
Вербіцький, за описом, був приголомшений “випадами”, але не став уточнювати, хто і за що міг би платити професору. Сінкевич бачить у поведінці Корди спробу тиску на незалежні медіа та натяк на “війну” проти “Тернополян”. “Михайле Михайловичу, то що, розпочати війну проти ‘Тернополян’ і програти її? Хтозна, хтозна…”, – завершує журналіст риторичним запитанням.
Сінкевич підкреслює повагу до професійного колективу ТНМУ та впевнений, що 28 листопада обирають гідного ректора. Однак інцидент піднімає питання прозорості передвиборчого процесу в держзакладах: чи не перетворюються вибори на арену особистих образ та звинувачень? Громадськість чекає на реакцію університету, а тернополяни – на чесну інформацію про податки, які йдуть на утримання ТНМУ.
Ця історія нагадує, що в умовах війни та дефіциту ресурсів громадський контроль за державними установами є критичним. Чи стане скандал поштовхом до відкритого діалогу, чи лише загострить напругу перед виборами – покаже час.
