У самому серці Мельнице-Подільської громади – в селі Трубчин – під загрозою знищення опинився останній форпост освіти та гідності: Трубчинська початкова школа I ступеня, де сьогодні навчаються всього 7 дітей, п’ятеро з яких – діти військовослужбовців, які з перших днів повномасштабної війни боронять Україну.
Один вчитель – мати-героїня, що виховала націю
Тут працює лише одна людина – вчителька з великої літери, мати-героїня з 35-річним педагогічним стажем, яка не просто навчає – виховує справжніх українців. Вона виростила п’ятьох дітей, один із яких – офіцер Збройних Сил України. Її життя – це приклад служіння людям та державі. І тепер влада хоче знищити її працю одним розчерком пера?
Місцеві чиновники обіцяють: “Не біда, автобус довезе дітей в інше село”.
Та реальність – інша: дорога – розбита вщент, проїзд – понад 25 хвилин через ями, які навіть приватний транспорт змушений об’їжджати. А взимку – взагалі не їздить, бо дорогу замітає снігом. Хто відповідатиме, якщо дитина замерзне в полі? Хто нестиме відповідальність, якщо станеться трагедія?
Навіть у темні часи режиму Януковича, коли в Трубчинській школі було лише 4 учні – заклад не чіпали.
Голова громади Володимир Бондарчук, який уже понад 22 роки тримається за крісло, на думку мешканців, забув, що він найманий службовець, а не місцевий князь. Люди згадують, як він нібито дозволяв собі напідпитку кидатися з ножем на ветерана війни. То це і є “керівництво громадою”?
Чи є моральне право в такої людини вирішувати долю дітей, школи, громади? – питає Тернопільоблвідкат.
Про голову громади можна сказати багато. Особливо про його дружбу з нардепом Гевком. Слідкуйте за нашоми пулікаціями. Далі буде…