31 березня 2024 року в Україні мали б відбутися чергові вибори Президента України.
Ще за півроку українці обирали б новий склад Верховної Ради. Але розпочата росією повномасштабна війна та введення правового режиму воєнного стану унеможливили їхнє проведення. Дискусії щодо виборів у 2024 році тривають ще з осені минулого року, але офіційна позиція влади була – зачекати до перемоги. Втім, нещодавно президент України Володимир Зеленський зробив вкрай неочікувану заяву – якщо війна затягнеться, необхідно буде шукати інструменти для проведення виборів. Чи означає це, що українцям слід готуватися до виборів?
Чи відбудуться вибори до кінця війни?
Неможливість проведення виборів до скасування правового режиму воєнного стану, а, отже, до кінця війни, зумовлена кількома факторами. Це, передусім, безпекова ситуація, через яку організувати процес голосування у прифронтових районах чи на «нулі» буде неможливо, констатують у Центрі громадського моніторингу та контролю. Другий фактор, пов’язаний з питанням грошей. Президентські вибори 2019 року обійшлися державі у 2,4 млрд грн, а отже для проведення наступної президентської чи парламентської кампанії Уряду та Парламенту доведеться щонайменше змінювати державний бюджет, оскільки коштів на вибори цьогоріч не закладено. Третя причина, яка унеможливлює вибори у 2024-му, – законодавча: їх прямо забороняє закон про правовий режим воєнного стану, на зміну якого також потрібен час.
«Під час активних бойових дій нереально гарантувати безпеку будь-кому з учасників, а через масовані російські удари значна частина виборчої інфраструктури зазнала руйнувань. Своєю чергою масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними станом на зараз. В таких умовах дотриматися конституційних принципів просто нереально. Тому, якщо хтось думає, що для проведення виборів можна просто прибрати відповідну заборону із Закону «Про правовий режим воєнного стану», який на відміну від Конституції можна змінювати будь-коли, він помиляється. Це не розв’яже проблему проведення демократичних виборів в умовах війни та формування легітимних органів влади», пояснює старша радниця з правових питань Громадянської мережі «Опора» Ольга Коцюруба.
Хто переміг би?
Більшість українців підтримує позицію влади щодо проведення виборів після закінчення війни. Як свідчить соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведене 8-25 травня, лише 24% громадян вважають, що вибори повинні відбутися до завершення бойових дій, тоді як 72% переконані, що вибори потрібні лише після перемоги.
Водночас, ставлення українців до політичних лідерів та політичних партій за час війни зазнало суттєвих змін. Дослідження КМІС свідчить, що найбільш позитивно сприймали б партію волонтера та громадського діяча Сергія Притули, якщо б така партія буде створена, — так відповіли 28% респондентів. На другому місці (23%) — партія «Європейська солідарність» п’ятого президента України Петра Порошенка, а третє місце з 18% підтримки ділять партія «Удар» мера столиці Віталія Кличка та «Розумна політика» екс-спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. «Слуга народу», якій симпатизують 13% громадян, — опинилась лише на шостому місці.
Серед політиків найвищий рейтинг довіри вже довгий час утримує чинний президент Володимир Зеленський. За даними червневого дослідження Центру Разумкова, йому повністю або частково довіряють 53,8% громадян. На другому місці опинився очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім з рейтингом довіри в 45,8%. А на третьому — голова Служби безпеки України Василь Малюк, якому довіряють 37,9% громадян. Політики старої формації – не в лідерах «свіжих» рейтингів, утім після початку передвиборчого процесу ситуація ще може змінитися.
Втім, опитування і рейтинги не завжди відображають справжню картину й почасти використовуються політиками та політичними силами задля покращення власного іміджу. Нерідко самі публічні особи замовляють опитування, а, як відомо, хто платить, той і замовляє музику.
