Заступник мера Тернополя Владислав Стемковський є одним із позивачів до суду, рішенням якого відмінили перейменування вулиці у с.Заріччя на Волині, яка носила назву його діда – ідейного комуніста і колаборанта Антона Стемковського (який був ліквідований СБ ОУН). Також в селі стоїть пам’ятник його дідові, котрий пан Владислав теж не дозволяє демонтувати, – пише в соціальінй мережі львівянин Антон Петрівський.
Пам’ятник Антону Стемковському у Заріччі, що на Володимирщині, потрапив у список Мінкульту на знесення. За які заслуги його поставили та чи має він справді якесь історичне значення – дивіться в сюжеті 12 каналу.
Нагадаємо, у березні 2023 року депутати Володимирської міськради перейменували вулицю Стемковського на Покровську. У вересні 2023 року Владислав Стемковський подав до суду на Володимирську міськраду щодо перейменування вулиці, – повідомляв сайт ВолиньПост.
За інформацією муніципалітету, Волинський окружний адмінсуд відкрив провадження за позовом Володимира Стемковського та заступника тернопільського мера Владислава Стемковського до Володимирської міської ради. Позивачі вимагали визнати протиправним та скасувати рішення Володимирської міськради про перейменування вулиці Стемковського в селі Заріччя.
Цікаві історичні факти про вулицю подає сайт Район.
Десь у 1980-х, коли у радянських ідеологів з’явився інтерес до КПЗУ, частину вулиці Шевченка перейменували на честь Антона Стемковського. Він – голова сільради у липні-грудні 1944 року, коли на ці терени втретє, і уже на кілька десятиліть прийшла комуністична влада.
Червона армія зайняла Заріччя 20 липня 1944 року. Десь тоді ж Антон Стемковський став головою сільради. А уже 4 грудня того ж року його знайшли повішеним. Хто убив – швидше за все «буржуазні націоналісти» з УПА. Принаймні, так виглядає з протоколів допитів свідків.
У пізньорадянський час з Антона Стемковського зробили образ радянського героя та приписали йому членство в КПЗУ. Його могилу взяли на облік як пам’ятку місцевого значення. Частину вулиці Шевченка перейменували на його честь. А також встановили меморіальний знак (також зі статусом пам’ятки місцевого значення).
Антон Стемковський був головою сільради трохи більше трьох місяців. І навряд чи встиг зробити щось таке, за що його іменем варто називати вулицю. Після нього був десяток-другий сільських голів.
При яких у село провели електрику та газ, збудували новий міст через річку, поклали асфальт на головній вулиці, селянам роздали паспорти. Але ніхто з них чомусь не виявився достойним вулиці свого імені.
Тільки Стемковський в очах радянської влади був вартий цього. Хоча для селян міг би бути більш заслуженим, наприклад, голова сільради Гладков, при якому на початку 1990-х розпустили колгосп, а мешканці стали повноправними власниками земельних наділів.
Під декомунізацію у Володимирі потрапили майже 50 вулиць. А вулиця Стемковського – ні.
Спочатку для неї було організовано окреме від інших вулиць громадське обговорення (фахівці пропонували назвати Покровською або Симона Петлюри або Шистівська (вулиця йде у напрямку села Шистів), а родина Стемковських наполягала на збереженні назви.