80 років тому в Заліщиках більшовики підірвали залізничний міст і зіштовхнули у ріку Дністер вагони із сотнями патріотів заходу України.
Річницю трагедії вшанували голови облдержадміністрації Тернопільської та Чернівецької областей, представники церкви та жителі краю. Масове вбивство над Дністром – одне із найжорстокіших у низці злочинів Радянської влади на західноукраїнських землях.
– Ще від кінця травня 1941 року більшовицькі каральні органи вивозили вглиб Росії заарештованих українських патріотів, на яких сфальсифікували завершені справи. Тих, хто не зізнавався у антирадянській діяльності, із кого не встигли тортурами вибити свідчення було наказано знищити на місці чи в дорозі. Тоді охорону мостів і переправ у районі Заліщиків виконував мотоциклетний полк 16-го механічного корпусу. Надвечір 5-го липня 1941-го мости були готові до підриву, а саперні групи очікували команди, – розповідає історик-краєзнавець Михайло Сопилюк.
Більш жорсткого методу знищення інтелігенції «енкаведисти» не придумали: запакували людей в товарні вагони, доправили їх на міст і підірвали його. Історик зазначає, що через пару годин прийшла велика вода і декілька вагонів посунуло аж до шосейного моста. Ті, хто намагався вибратись на берег НКВД і прикордонники розстрілювали із кулеметів.
– Підпалюючи цих 14 вагонів в’язнів – хотіли убити всю країну. Залякати, покарати, знищити морально. Та українці виявились занадто сильними і рішучими. Сьогодні російська агресія проти України – це продовження тієї ж політики на винищення самостійної України. Зараз нам важливо єднатись, щоб бути сильнішими і пліч-о-пліч боронити свої землі. Сьогодні ми – дві області: Тернопільська і Чернівецька спільно молимось і вшановуємо патріотів з різних куточків країни, що загинули в Заліщицькій трагедії, – відзначив голова Тернопільської облдержадміністрації Володимир Труш.
Тоді, в далекому 41-му, загиблих діставали з води човнярі. Є версія, що трупи закопували тут же – на березі Дністра. Окремих таємно поховали на місцевому цвинтарі. Та більшість загиблих не вдалось дістати із води. Що не роковини, то стає важче знайти очевидців трагедії. Сьогодні, це вже обов’язок мешканців Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської областей нагадувати країні ціну нинішньої волі.
– Дякую за теплий прийом і патріотичний спільний молебень, де ми згадуємо жертв закатованих «енкаведистами» у брутальний спосіб. Всі ці роки боротьби дали нам те, що Україна сьогодні – визнана самостійна держава, що ми вже 30 років маємо незалежність. Без цих трагічних сторінок – сьогодні не було б нас, – підкреслив голова Чернівецької облдержадміністрації Сергій Осадчук.
Поминальною панахидою віддали шану українцям, які прийняли страшну смерть, бо просто любили Україну, хотіли носити вишиванки і говорити українською мовою.
