28 листопада 2025 року Верховний Суд скасував Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі №500/4169/22 та залишив в силі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 7 травня 2025 року, яким визнано протиправним та скасовано пункт 4 рішення Тернопільської міської ради від 29.01.2021 № 8/3/78 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на Малишка-Чайковського релігійній організації “Тернопільсько – Зборівській архиєпархії Української Греко – Католицької Церкви”. Це не перше рішення ВСУ щодо незаконного будівництва на церковній ділянці, пише Політерно
Зокрема, як повідомлялося, 7 лютого 2025 року Верховний Суд України постановив скасувати рішення, як першої, так і другої інстанцій, а саме – Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року у справі №500/4169/22. Справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Тоді Верховний Суд сформував такий правний висновок:
«32. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності (п. в).
33. Зазначена норма передбачає виключення, тому її не можна тлумачити розширено. З огляду на це, право постійного користування земельною ділянкою може набути релігійна організація для мети будівництва і обслуговування: а) культових споруд; б) будівель, необхідних для забезпечення діяльності культових споруд».
Отже, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 21.08.2020 № 7/54/156 (першопочаткове рішення) проекту землеустрою земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 площею 0,5265 га за адресою вул. Чайковського, Малишка, Слівенська віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови та визначено вид використання 03.04. для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.
Після прийняття зазначеного рішення змінено вид використання земельної ділянки, а саме “для будівництва та обслуговування комплексу будівель житлових, громадських та релігійних організацій”.
Далі вже Верховний Суд зазначає, що на час прийняття спірного рішення чинною була Класифікація видів цільового призначення земель (далі – Класифікація), затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, яка визначала поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об’єктів (п.1.4 Класифікації).
У межах земель житлової забудови Класифікацією визначено такі види використання земельних ділянок: “02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)”; “02.02 Для колективного житлового будівництва”; “02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку”; “02.07 Для іншої житлової забудови”; “02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”.
Водночас у межах земель громадської забудови визначено такий вид використання земельних ділянок як “03.04. Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій”, який і був визначений першопочатково при наданні спірної ділянки релігійній організації у постійне користування.
Код 03.04 відображено саме в межах земель громадської забудови, що виключає будівництво будь-яких житлових споруд.
Натомість, такого виду використання земельної ділянки як «для будівництва та обслуговування комплексу будівель житлових, громадських та релігійних організацій» Класифікація – не містить.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач всупереч своєму ж першопочатково ухваленому рішенню протиправно визначив такий вид використання земельної ділянки як «для будівництва та обслуговування комплексу будівель житлових, громадських та релігійних організацій».
Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що спірним рішенням визначено вид використання земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:017:0055 площею 0,5265 га за адресою вул. Чайковського, Малишка, Слівенська, який не передбачено земельним законодавством. Це фактично допускає можливість використання земельної ділянки, належної релігійній організації на праві постійного користування, для житлового будівництва, що не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 92 ЗК України.
Суд не погодився з посиланнями суду апеляційної інстанції на Генеральний міста Тернополя та План зонування території міста Тернополя, адже ці акти визначають функціональне, а не цільове призначення земельної ділянки, і стосуються містобудівних правовідносин, а тому не є предметом спору у цій справі.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Таким чином, у тривалому протистоянні тернополян та Тернопільської міської ради щодо забудови церковної ділянки на Малишка-Чайковського поставлено жирну крапку. Рішення Верховного Суду, за своєю суттю, є прецедентом для інших судових спорів щодо незаконних будівництв на земельних ділянках, які надавалися у постійне користування релігійним організаціям.
