Рідні загиблих воїнів із села Біла Чортківської громади розповіли, що від 2023 року так і не отримали обіцяну від міської ради компенсацію на встановлення пам’ятників. Хоча міська влада пообіцяла покривати витрати з бюджету. Що з’ясували «20 хвилин» і чому мовчить голова громади? Пише Місто.
Родичі загиблих ще у 2022 році Героїв із села Біла, що в передмісті Чорткова, досі не отримали обіцяну владою виплату на встановлення пам’ятників. Чому — чіткої відповіді їм не дають. Журналісти теж зверталися до голови громади за роз’ясненнями, кому і скільки мають компенсувати та коли люди отримають кошти. Що вдалося з’ясувати?
Не отримали обіцяну компенсацію
Ніка Шевчук у Чортківських групах поширила інформацію, що у громаді назріває новий скандал навколо виплат родинам полеглих Героїв.
«У Чортківській громаді родичі загиблих військових із села Біла досі не отримали обіцяну від міської ради компенсацію у 100 тис. грн на встановлення пам’ятників. Попри запевнення голови громади Володимира Шматька, питання вже тривалий час залишається невирішеним.
За словами наших джерел, у Білі родини змушені самостійно замовляти пам’ятники — на відміну від інших населених пунктів громади, де цим займається міська рада. Через це в людей виникають підозри про можливі політичні ігри: мовляв, пам’ятники у Білі виготовляє місцевий депутат, який не підтримує чинного мера.
Чи є тут політичний підтекст — питання відкрите. Але факт затримки виплат викликає дедалі більше обурення серед мешканців. Якщо ситуацію не розблокують найближчим часом, вона може перерости у серйозний суспільний резонанс», — йдеться у повідомленні.
Визначилися з пам’ятниками
Як вже повідомляли «20 хвилин» у липні 2024 року, родичі загиблих на російсько-українській війні Героїв із Чортківської громади остаточно визначились із типом пам’ятників на кладовищах. Про це повідомляли в Чорктівській міській раді.
У міській раді зазначили, що керівництво громади разом із родинами ще раніше ухвалили рішення щодо єдиної форми пам’ятника для всіх полеглих воїнів. Процес узгодження формату пам’ятника був тривалим. Міський голова Володимир Шматько запропонував створити ініціативну групу, до котрої увійшли кілька представників родин загиблих, заступник міського голови Віктор Гурин, начальник КП «Ритуальна служба» Ігор Ленів, щоб разом поїхати на виробництво у м. Коростишів та спільно із виконавцями узгодити всі робочі моменти щодо остаточного вигляду пам’ятника.
У результаті поїздки, а також фінальної зустрічі родин загиблих із керівництвом громади — Вартість пам’ятників полеглим на війні Героям із Чортківської громади компенсують родинам загиблих із бюджету громади, — повідомили у Чортківській міськраді.
На відміну від інших населених пунктів, де встановлення пам’ятників організовує міська влада, у Білій родини вирішили замовляти надгробки самостійно. У селі цим займається приватний виробник — місцевий депутат.
Люди платять, потім їм відшкодовують
Староста села Богдан Божагора в коментарі «20 хвилин» зазначив, що родини загиблих йому про претензії раніше не повідомляли, а вісім пам’ятників із десяти вже встановлені. Начальник КП «Ритуальна служба» Чортківської міськради Ігор Ленів додає: підприємство встановило близько 40 пам’ятників у різних населених пунктах громади, однак у Білій частина родин обрала послуги іншого виробника, уклавши угоди напряму. За його словами, міська рада має повернути кошти після фактичної оплати родинами.
— Люди спершу платять, потім їм відшкодовують, — каже Ігор Ленів. — У більшості випадків компенсації вже повернули. Щодо Білої — це окрема історія, замовником виступали самі родини, виконання робіт робили через приватну фірму.
Приватний підприємець Іван Калакайло, депутат і водночас директор фірми «Каменяр Чортків», які першими почали встановлювати пам’ятники загиблим Героям у громаді, теж підтвердив: кошти рідним у с. Біла досі не компенсували.
— Першими до нас звернулися родини загиблих Героїв із села Біла Чортківської громади — вони хотіли встановити пам’ятники своїм синам, — згадує Іван Калакайло. — Тоді в громаді ще не було жодного — ні в Чорткові, ні в селах навколо. Ми створили макети, узгодили їх, і встановили перші п’ять пам’ятників. Це були перші гробівці загиблим.
Чоловік каже, що ймовірно встановлення відбувалося у 2023 році, хоча точну дату радить уточнювати в актах виконаних робіт — усі документи були оформлені офіційно та передані сім’ям.
— Перші п’ять ми зробили і передали. Пізніше — ще три. Тобто зараз ми встановили вісім пам’ятників. Усі вже стоять, — каже Іван Калакайло. — Є ще два випадки у с. Біла, де поки не встановлені — існує рішення суду про загибель Героїв, але немає тіл. Спілкувався 1 грудня з рідними, сини яких загинули ще у 2022 році — компенсації немає досі.
Що каже батько Героя
Роман Кирилюк втратив на війні сина Назара ще у вересні 2022 року. Саме батько тримав зв’язок між підприємцем і рідними загиблих односельчан. Тоді, згадує пан Роман, люди вирішили встановлювати однакові пам’ятники.
Назар, нагадаємо, народився 8 березня 1995 року у Білій. Був учасником бойових дій. У 2013-2018 роках проходив військову службу за контрактом у Збройних силах України. У 2017 році був у зоні бойових дій в селі Кримське. В цьому ж році був нагороджений відзнакою «За участь в антитерористичній операції», медаллю від Православної церкви України «За жертовність і любов до України», та отримав нагрудний знак «Ветеран війни».
До війська пішов добровільно в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, служив у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Останній свій бій військовослужбовець прийняв 12 вересня 2022 року, біля населеного пункту Сухий Ставок, що в Херсонській області. Загинув від авіаційного удару, отримавши поранення, несумісні з життям.
Назар отримав звання «Почесного громадянина міста Чорткова» (посмертно) та орден «Хрест Героя» (посмертно). Похований воїн на Алеї Героїв у селі Біла.
Батько згадує, як ще до першої річниці загибелі сина вирішили встановити пам’ятник. На кладовищі, де на Алеї Героїв поховати Назарія та інших односельців, які загинули на війні, мали робити меморіал, навіть для цього приїжджав архітектор зі Львова.
— Тоді ще не робили пам’ятники централізовано, всім Героям. Ми пішли до міськради, мер і каже, мовляв, хочете робити однакові, самі шукайте собі майстра, — ми і знайшли, — розповів пан Роман. — То було в 2023-му році. Року по синові ще не було.
Порадилися з односельцями, які теж на війні тоді втратили рідних, а їх на той час було п’ятеро у селі, вирішили, що пам’ятники мають бути із червоного матеріалу. Аби мало гармонійний вигляд із меморіалом. Розробили ескіз, кілька разів змінювали деталі, показали кінцевий варіант підприємцеві.
Комусь відшкодували?
— У нас умова була: всі мають бути однаковими, щоб під камінь, яким мали облаштовувати майбутній меморіал, — каже Роман Кирилюк. — Врешті підприємець виготовив пам’ятники і встановив їх на могилах. Дійшло до оплати. Ми оплатили все з власної кишені. Тоді взяли платіжки, акти виконаних робіт і пішли до міськради. Там сказали, що трошки задорого вийшло. Але тоді узгодили, що нам мають компенсувати до 200 тисяч.
Рідні зібрали необхідний пакет документів і віднесли до міськради. Відтоді на вказані рахунки кошти не надходили.
— Ми чекали-чекали, до цього року. Перевіряли свої рахунки — нічого, можливо, це пов’язане зі зміною назви банку. Все переробили, занесли нові документи. Це не секрет — пам’ятник синові обійшовся у 240 тис. грн. Нам ніби сказали, що 100 тисяч має повернути міськрада, а ще 100 нібито Міноборони. Не знаємо.
Пан Роман каже, що говорили з батьками інших загиблих. З їхньої спільноти, а це рідні восьми загиблих, кошти компенсували дружині єдиного військового, який помер, а не загинув. Ще двох земляків суд визнав загиблими, але тіла ще до поховали. Тому і пам’ятників на них не ставили. Загалом 10 родин.
Чи сподіваються усі рідні таки колись отримати обіцяну компенсацію від міськради — невідомо. Адже нам не вдалося зв’язатися зі всіма. А Кирилюки кажуть, що будуть гроші чи ні — поставили на могилі свого сина пам’ятник, бо це їхня дитина, і він заслужив…
Чому мовчить голова?
За коментарем «20 хвилин» звернулися до пресслужби Чортківської міськради — нас скерували напряму до голови громади Володимира Шматька. Зв’язатися тривалий час з ним ми не могли, бо дзвінок весь час збивали. Коли набрали номер 1 грудня, голова дзвінок знову відхилив. Тоді ми написали пану Володимиру в одному з додатків.
Зокрема, цікавилися, чи справді є затримки із виплатами компенсацій, скільком родинам заборгували кошти, в яких населених пунктах громади і чому? Уточнювали, скільки громада виділяє на кожен пам’ятник загиблим воїнам?
Натомість пан Володимир відповів, що цього тижня у відрядженні, і 8 грудня буде на місці. Проте зазначив, що по телефону коментарів не дає. Далі на повідомлення не реагував, тому ми скерували запит. Щойно нам нададуть відповідь — опублікуємо.
Скільки виділяють на поховання
Також ми вже писали на початку 2025 року, скільки виділяють на поховання Героїв у Тернополі, Кременці і Чорткові.
Поховання воїнів, які загинули (померли), на території Чортківської міської територіальної громади, здійснює комунальне підприємство «Ритуальна служба» Чортківської міськради, повідомив «20 хвилин» секретар міської ради Ярослав Дзиндра.
— У сфері поховання Чортківська міська рада та комунальне підприємство «Ритуальна служба» керуються Законом України «Про поховання та похоронну справу», — зазначив Ярослав Дзиндра.
Зокрема ми згадували, що похорон військових у Чорткові обходиться до 15 500 грн. Це найменша вартість, якщо порівнювати із Тернополем чи Кременцем.
— труна,
— подушка, простирадло, покривало ритуальне,
— хрест з розп’яттям,
— прапор України, прапор УПА, флагштоки для прапорів,
— копання могили, періодичної підсипки запалої могили грунтом,
— транспортні засоби для перевезення похоронних процесій.
Тоді ж ми згадували, скільки виділяли на поховання Героїв у громадах від початку повномасштабного вторгнення за рахунок міськбюджетів. У Чорткові у 2022 році виділили 89 601 грн, 2023-му — 110 291, а в 2024-му — 191 004 грн.
