Через уряд ростуть тарифи на тепло і гарячу воду, а уряд вкотре пообіцяв виконати свої зобов’язання перед громадами щодо компенсації тарифів.
- Що пообіцяв уряд
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вкотре пообіцяв повернути майже40 млрд грн теплокомуненерго, передбачені меморандумом з місцевими громадами. Про це глава уряду повідомив під час “години уряду” у парламенті.
- Нагадаємо, меморандум між Асоціацією міст України та урядом підписаний ще на початку року. Цей документ передбачав компенсацію громадам 37 млрд грн з боку держави. Компенсація мала виплачуватися за те, що уряд в односторонньому порядку регулярно підвищивав ціну на газ, яка складає 80 % вартості тарифу на тепло і гарячу воду. Громади ж не мали права підвищувати тарифи.
- Конституція України передбачає — якщо на рівні держави приймаються рішення, які передбачають збільшення видатків місцевих бюджетів, тоді держава повинна компенсувати ці збільшені видатки. Роблять це або через збільшення податкових надходжень до бюджету, передаючи більше податків на місця. Так роблять у більшості країн Європи. Або через компенсацію місцевим бюджетам з державного. Уряд лише пообіцяв і нічого не зробив.
- Громади змушені були знімати кошти з проєктів розвитку і спрямовувати на підготовку міст до зими. Наприклад, Тернопіль ще у липні спрямував додатково 20 млн грн на підтримку комунальників. Інакше довелося б відключати гарячу воду, а комунікації були б неготовими до зими.
Досі жодна обіцянка з боку уряду щодо тарифів не виконана. Громади не отримали компенсації. Уряд так і не розібрався з так званою “другою платіжкою” за доставку газу, хоча обіцяв зробити це ще рік тому. Цього разу прем’єр-міністр знову пообіцяв, однак невідомо чи обіцянка буде виконана.
- Чому тарифи ростуть
По факту, попри попри обіцянки виправити ситуацію,уряд зробив усе можливе для зростання тарифів.
- Систематично підвищував ціну газу, що становить 80 % вартості виготовлення тепла та гарячої води.
- Разом з парламентарями досі не спрямував до місцевих бюджетів 37 млрд грн компенсації за різницю між ціною газу закладеною у тарифі і ринковою ціною.
- Прямо вдається до маніпуляцій, розраховуючи ціну газу у тарифі “без ПДВ”, хоча саме цей податок складає 20 % ціни газу закладеній у тарифі. Комунальні підприємства змушені платити повну ціну “з ПДВ”.
- Не запровадив прозорої формули на “доставку газу”. Цю “послугу” більшості громад України надають підприємства-монополісти, що належать олігархам таким, як Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов. Оплата доставки розраховується за тіньовою формулою, яка, за словами експертів, включає вигадані “температурні коефіцієнти”. Тож олігархи продовжують заробляти на людях.
- УрядоваНаціональна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП)вимагаєтермінового підвищення тарифів на електроенергію, що також є складовою оплати тарифу на тепло та гарячу воду. Тут вважають, що населення має платити економічно обґрунтовані ціни за електроенергію.
- Зроблена ж урядом “знижка” на електроенергію для населення, за підрахунками експертів, виявилась підвищенням ціни. Зокрема, урахуванням “урядової знижки на електроенергію” українці заплатять в середньому на 7 % більше. Минулого року 250 Квт електроенергії для українських родин коштувало на 20 грн менше, ніж коштуватиме цього року після “знижки”. Причина проста — наприкінці 2020 уряд підняв ціну на електроенергію за перші 100 Квт/год майже у 2 рази. Тож, “знижка” не компенсує попереднього підвищення.
- Чиновники безпосередньо відповідальні за підвищення тарифів також не залишилися без винагороди. Зокрема, у минулому збитковому для “Нафтогазу” році, керівники підприємства отримали премію у розмірі 610 млн грн. У 2021 році, вже після підтверджених збитків, чиновники “Нафтогазу” авансом отримали ще 130 млн грн премії.
Таким чином, тариф на тепло та гарячу воду більше ніж на 85 % залежить від ціни газу та електроенергії, вартість яких напрямку контролює НКРЕКП, “Нафтогаз” та уряд.Урядові обіцянки є порожніми. Якщо їх негайно не втілити в реальність, то середньому платіжка може “подорожчати” щонайменше на 1000-1200 грн. Про це прямо заявляють комунальники. Але найбільша загроза — це залишитися взимку без тепла взагалі.
- Як вберегти тепло
Експерти давно назвали перелік кроків, які необхідно зробити, щоб реформувати енергетичну сферу і гарантувати людям тепло взимку.
- По-перше, уряд має виконати більшість взятих на себе зобов’язань, зокрема — компенсувати громадам 37 млрд грн боргів, що виникли у минулому через непродуману тарифну урядову політику. Тоді будуть кошти на поточну роботу комунальників.
- По-друге, треба передати більше податків на місця, як це є у Європі, щоб громади самостійно могли покривати зростання тарифів. Зокрема треба збільшити частку зарахування до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Така пропозиція міститься в зверненні Асоціації міст України до Президента.
- По-третє, населення і комунальників можна забезпечити газом українського видобутку. Згідно останніх заяв виконавчого директора “Нафтогазу” Отто Ватерланера, видобуток українського газу коштує в середньому 1 грн за кубічний метр. Це у 7-10 разів менше від тієї ціни, яку пропонують зараз продавці включно з самим “Нафтогазом”. Згідно Конституції України — газ українського видобутку належить українському народу. Вже кілька десятків комунальних підприємств українських міст подали до суду з вимогою передачі українського газу для комунальників і населення за адекватною ціною.
Зрештою, уряд та парламент могли б знизити вартість видобутку газу в Україні, бо левову частку вартості газу українського видобутку становить “рента” за користування надр, котру спрямовують до державного бюджету. При цьому окремі олігархи, що мають металургійні підприємства платять мінімальну ренту за видобуток руди. А людей змушують в рази переплачувати за газ.
Виходить, що для розумної тарифної політики, доступного тепла бракує лише політичної волі і здорового економічного глузду. Політична воля потрібна, щоб відмовити олігархам у надприбутках, а економічний глузд, щоб усвідомити — без швидких і рішучих кроків більшість населення України опиниться вже цієї зими у критичній ситуації.