Агроліси Тернопльської області – тіньова зона на десятки тисяч гектарів, заплутаний і часто напівтіньовий пласт лісової галузі. Про це заявив радник голови Тернопільської обласної військової адмінітсрації Михайло Апостол. І навів кілька шокуючих фактів.
Йдеться про:
- колишні колгоспні ліси, що відійшли на баланс обласних комунальних підприємств;
- самосійні ліси, які десятиліттями ростуть на закинутих землях;
- “нічийні”(колишні колгоспні насадження), які не мають оформленого права власності;
- ліси в оренді, де держава або громада часто не отримує реальної вигоди, або мізерну орендну плату і незрозуміло яким чином отримали без аукціону.
– Головне питання: як може ліс — ресурс, що зростає щодня — бути збитковим. Чому ДП “Ліси України” рентабельне і прибуткове. В той же час до спільної власності громад Львівщини належить обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Галсільліс». Підприємство – прибуткове, за минулий рік рік сплатило 100 млн грн податків у бюджети різних рівнів, – зазначає Михайло Апостол.
А у нас факти такі:
- Обласні комунальні підприємства — збиткові.
- Деякі з них отримували субвенції з обласного бюджету, тобто гроші платників податків ішли на дотацію лісу, який мав би сам себе утримувати і ще давати прибуток.
- У багатьох з них — мізерна зарплата, зношена техніка, постійні кримінальні провадження проти керівництва, а земля не оформлена.
- Паралельно деякі громади вже намагаються оформити ліси на себе, створюють власні лісгоспи — і починається “самоврядування без контролю”.
Маємо хаос, деребан і розпорошення, в якому процвітає:
- безконтрольна вирубка
- “договорняки” з орендарями
- втрати бюджету.
– І ніхто з попередніх очільників області цим питанням ніколи не цікавився. А може були вкурсі справи?, – розмірковує пан Михайло.
Що робити?
1. Інвентаризація: все, що не має чіткої власності — під облік.
2. Оцінка ефективності: які підприємства можуть працювати, які — треба реформувати.
3. Орендна плата: перегляд і встановлення економічно обґрунтованої ставки.
4. Пілотна модель передачі агролісів у державну власність з одночасним публічним аудитом.
5. Уніфікація підходів до самосійних лісів.
– Бо сьогодні це — “ліс без господаря”, а насправді — кормушка без відповідальності. І головне — крапку мають ставити не “політичні рішення”, а економічна логіка. Ліс не має бути дотаційним. Ліс не має бути джерелом втрат. Ліс — це потенціал. Ми починаємо глибоку аналітичну роботу, – підсумовує Михайло Апостол.