Такі результати моделювання Київської школи економіки, представлені в презентації «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19».
Поширення коронавірусу в Європі спадає
За минулий тиждень (12-19 листопада 2020 року) поширення вірусу SARS-CoV-2 у Європі стабілізувалося і пішло на спад. Слідом за Бельгією та Чехією спад захворюваності демонструє Польща. Ймовірно, це результат посилених обмежень і локдаунів, які з початку жовтня почали вводити європейські країни.
Не дивлячись на певну стабілізацію з розповсюдженням вірусу жодна країна Європи не послабила свої карантинні обмеження.
Тим часом захворюваність на COVID-19 в Україні впевнено росте. Ми і далі посідаємо останню сходинку серед країн Європи за обсягом тестування.
Україна має тестувати на COVID-19 у 5 разів більше
«Система тестування в Україні виведена з ладу — Україна не контролює поширення вірусу та ледве встигає діагностувати випадки пацієнтів, які вже знаходяться в лікарнях. Про це говорять цифри. Щоб взяти під контроль поширення COVID-19 при 11 000 нових випадків на добу слід проводити 220 000 ПЛР-тестів щодня. Теперішній рівень тестування — в середньому 40 000 ПЛР-тестів на добу — достатній для контролю ситуації при 2 000 нових випадків на день»,— коментує ситуацію в Україні керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Ковтонюк.
У середньому в Україні 27% проведених ПЛР-тестів за останні 7 днів були позитивними. ВООЗ рекомендує притримуватися рівня у 5% для контролю за ситуацією. Жодна з областей в Україні не відповідає цьому рівню.
Відносний контроль тестуванням спостерігається тільки у Києві, Вінницькій та Кіровоградській областях. У Сумській, Полтавській і Житомирській областях ситуація максимально критична. Майже кожен другий тест — позитивний.
По всій Україні — неконтрольований спалах COVID-19
Станом на 19 листопада девять областей — Запорізька, Сумська, Київська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Житомирська, Хмельницька, Чернівецька та місто Київ — у зоні неконтрольованого спалаху. Минулого тижня таких областей було всього п’ять. Київська і Сумська області демонструють найбільш динамічний спалах за останній тиждень.
Тільки Тернопільська область демонструє тенденцію до стабілізації другий тиждень поспіль.
Останній тиждень коефіцієнт виявлення випадків в Україні погіршувався щодня на 1%. Серед країн Європи ми другі за цим показником після Польщі, де уже кілька тижнів найбільш критична ситуація в Європі.
Кожна третя лікарня першої хвилі (152) залишається критично заповнена хворими на COVID-19. У 89 лікарнях ліжка, відведені для пацієнтів з COVID-19, заповнені на 100%. Ще 97 — сильно перевантажені. Половина лікарень — у зоні відносної безпеки. Критична ситуація тримається вже другий тиждень, навіть при умові постійного збільшення кількості лікарень, що приймають пацієнтів з COVID-19. За минулий тиждень додали 14 нових лікарень — це 3 600 нових ліжок.
Польові госпіталі не вирішать нестачу реанімаційних ліжок для пацієнтів з COVID-19 в Україні. Оскільки вони можуть або допомогти ізолювати хворих з легким і середнім перебігом хвороби від здорових людей (у Китаї), або успішно приймати пацієнтів, які вже одужають, тобто не в критичному стані. В Україні ж не вистачає саме реанімаційних ліжок з підведеним киснем та ліжка у відділеннях інтенсивної терапії, обладнані апаратами ШВЛ.
За умови дотримання карантину вихідного дня в Україні може померти до 33 000 людей до кінця року
Згідно з моделюванням Київської школи економіки, за умови дотримання карантину вихідного дня в Україні внаслідок COVID-19 можуть померти від 17 000 до 33 000 людей до кінця року.
“Ми розглянули три сценарії дії карантину вихідного дня. Зелений сценарій — найоптимістичніший та на нашу думку малоімовірний у теперішніх умовах. Він прогнозує 17 000 смертей при умові негайного введення локдауна по всій території України. Жовтий сценарій, 26 000 смертей, можливий при умові, що карантин вихідного дня спрацює. Чорний сценарій — 33 000 смертей від ковіду — відіграється якщо існуючий карантин не спрацює. Критичне навантаження на лікарні можливе в грудні 2020 року», — прогнозує Юрій Ганиченко, старший дослідник департаменту економіко-політичних досліджень Київської школи економіки, керівник ключових проєктів.
Рекомендації Київської школи економіки
Ми рекомендуємо розширити обмеження, які діють нині як «карантин вихідного дня», на будні і вихідні дні. Тільки це дозволить взяти під контроль поширення коронавірусу. Обмеження необхідно супроводжувати пакетом економічної підтримки для бізнесу та громадян.
Рішення про вихід із карантину має ухвалюватися щодо кожної області окремо за індикаторами, але не раніше, ніж через 1 місяць після запровадження національного карантину.
Після виходу регіону із карантину на його території застосовується модель адаптивного карантину, що діяла в країні з 01 по 12 серпня 2020 року.
Індикатори виходу з карантину для конкретного регіону (мають бути виконані одночасно всі):
- Рівень захворюваності на 100 тисяч населення за останні 14 днів — 150 або менше. Рівень захворюваності в 150 осіб на 100 тисяч населення відповідає 4 000 випадків на добу в цілому по країні;
- Обсяг тестування на 100 тисяч населення за останній тиждень — 1 500 або більше. Обсяг тестування в 1 500 осіб на 100 тисяч населення відповідає 80 000 тестувань на добу в цілому по країні;
- Заповненість ліжкомісць пацієнтами з COVID-19 або підозрою на COVID-19 для кожного типу ліжок — усі ліжка, ліжка з підведеним киснем, ліжка у відділеннях інтенсивної терапії — 50% або менше.
- Показник динаміки зростання захворюваності за останні 14 днів відносно передостанніх 14 днів — 0% або менше. Так встановлені цільові показники для рівня захворюваності та обсягу тестування дозволять вийти на рекомендовану ВООЗ частку позитивних тестів у 5% та взяти розповсюдження захворюваності під контроль.
Польові госпіталі не вирішать нестачу реанімаційних ліжок для пацієнтів з COVID-19. В Україні вузьке місце — ліжка з підведеним киснем та ліжка у відділеннях інтенсивної терапії, обладнані апаратами ШВЛ. Для польових госпіталів необхідна закупка реанімаційного і кисневого обладнання і медичний персонал, який з ним вміє працювати. І те, й інше — у дефіциті в українських лікарнях. Вважаємо, що більш доцільно закуповувати обладнання для стаціонарних лікарень і підвищувати кваліфікацію медиків.