200 мегапіксельна камера: наскільки краще вона знімає?

Питання дійсно цікавить багатьох, бо після появи декілька років тому 108-мегапіксельних сенсорів стало зрозуміло: кількість та якість – це трохи різні речі. В будь-якому випадку, у порівнянні з фото, зроблені 50-Мп камерами, якихось революційних змін у якості експерти не виявили.

Але гонитва за кількістю не може відбуватися без причин. Тому поява на ринку Самсунг С23 Ультра була очікуваною подією: у користувачів і спеціалістів з’явилася можливість на практиці оцінити переваги датчика ISOCELL HP3.

Трохи цифр

Цей датчик з оптичним форматом 1/1.4 працює з пікселями дуже маленького розміру (0.56 мікрометрів). Заявлена підтримка технології Tetra Pixel (так званий піксельний бінінг), завдячуючи якій є можливість об’єднувати групи пікселів (наприклад, квадрати з 4 або 16 пікселів), отримуючи фотографії формату 50 та 12 Мп відповідно.

При цьому максимальна ефективна роздільна здатність сенсора становить фантастичні як для камери смартфона 16320х12288 пикселей.

Цифри вражають, але це в теорії. А що на практиці, враховуючи досвід 108-Мп сенсорів, які за великим рахунком розчарували?

Датчики з великою роздільною здатністю: основні підводні камені

Зменешення розміра пікселя, безумовно, збільшує деталізацію знімка. Але на фізичномі рівні є така закономірність: чим менший розмір пікселя у датчика, тим менше світла він здатен отримати. Отже, страждає світлочутливість вієї камери.

Порівняйте розмір пікселя у ISOCELL HP3 та камери Galaxy S21 FE (12 Мп): 0.56 мкм проти 1.8 відповідно. Різниця доволі вагома.

Виходить, якщо знімати з «рідними» 200 Мп, світлочутливість сенсора буде справді низькою. Але у разі зниження роздільної здатності до 50 Мп, камера буде оперувати пікселями розміром 1.12 мкм, а при 12.5 Мп розмір збільшиться до 2.24 мікрон.

Переваги 200-мегапіксельних сенсорів

Головний плюс таких датчиків полягає в тому, що вони можуть використовуватись в якості основної камери і як телеоб’єктив. Зрозуміло, що без оптичного зума, але цифровий буде не набагато гіршим.

Він працює таким чином: роблять знімок з максимальною роздільною здатністю, з нього вирізають якусь частину для зуму, при цьому роздільна здатність зменшується до тих же 12 Мп. Але за рахунок кропа, а не піксельного бінінга.

Без сумніву, Samsung буде використовувати 200-Мп сенсори для експериментів в сфері використання пікселів надзвичайно малого розміру, що дозволить в майбутньому розробляти датчики на 48 і 108 Мп з меншими розмірами. А це додаткові конкурентні переваги, оскільки камера у смартфоні наразі є найбільш товстим конструктивним елементом.

Що маємо на практиці?

Дійсно, нічого революційного. Так, деталізація знімків зросла, навіть якщо фотографія записується в стиснутому форматі (наприклад, Weibo). Але цього недостатньо, щоб говорити про якийсь прорив. Тим не менш, тенденція очевидна: в майбутньому 12-мегапіксельні сенсори очікує вихід на заслужену пенсію.