Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченої Ольги Г. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 7 лютого 2022 року, яким 56-річну Ольгу Г. визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Як встановлено судом першої інстанції, увечері, 13 березня 2021 року між Ольгою Г. та її співмешканцем Андрієм К., які перебували у стані алкогольного сп’яніння у квартирі по вул. Чернівецькій м. Тернопіль, на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт, під час якого чоловік нецензурно висловлювався на адресу жінки й вдарив рукою по обличчю. Образившись на співмешканця, Ольга Г. зі спальні пішла до вітальні, взяла зі столу ніж, яким напередодні чистила горіхи, і повернулась до кімнати. Побачивши ніж, Андрій К. продовжував нецензурно висловлюватись. У цей момент у жінки на ґрунті неприязних відносин із мотивів помсти раптово виник умисел на спричинення співмешканцю тяжких тілесних ушкоджень. Вона нанесла йому удар ножем у ногу, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, що і спричинило смерть Андрія К.
Не погодившись із рішенням місцевого суду, захисник обвинуваченої подав апеляційну скаргу та просив вирок змінити, перекваліфікувавши дії його підзахисної із ч. 2 ст. 121 на ч. 2 ст. 119 КК України, і призначити їй покарання в межах санкції даної статті.
Довідка: санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Ч. 2 ст. 119 – вбивство, вчинене через необережність, – карається обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення обвинуваченої та її захисника, думку прокурора, вивчивши матеріали справи й перевіривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване, вмотивоване рішення і підстав для його скасування немає.
Так, колегія визнала необґрунтованим посилання апелянта на наявність у діях обвинуваченої ознак складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, тобто вбивство, вчинене через необережність. Оскільки за цією нормою закону винний не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Однак встановлені судом обставини вказали на наявність умислу в обвинуваченої спричинити потерпілому тілесні ушкодження. Ці доводи сторони захисту були предметом розгляду суду першої інстанції, і суд надав їм правильну правову оцінку.
Також апеляційний суд критично оцінив показання Ольги Г., яка своєї вини не визнала, а продовжувала наполягати, що потерпілий сам випадково наткнувся на ніж, який вона тримала в руці. Ці твердження обвинуваченої правомірно визнано неспроможними та спростовано на підставі висновків судового експерта. При цьому колегія суддів вказала, що хоча обвинувачена не бажала смерті Андрія К., але повинна була усвідомлювати можливість настання смерті потерпілого внаслідок своїх дій.
Не заслуговували на увагу і доводи захисника, що судом недоведено вчинення Ольгою Г. злочину в стані алкогольного сп’яніння. Поскільки сама обвинувачена в суді першої інстанції сказала, що до конфлікту вони з Андрієм К. розпивали алкогольні напої. Її слова підтверджено випискою з медичної картки, де вказано, що того дня в Ольги Г. виявлено гостру алкогольну інтоксикацію та середній ступінь алкогольного сп’яніння.
Щодо призначеного покарання, колегія суддів наголосила, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин стосовно чоловіка, з яким довший час перебувала у близьких стосунках. При цьому як пом’якшувачу обставину місцевим судом враховано її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також думку потерпілої, яка просила Ольгу Г. сувору не карати.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника Ольги Г. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 7 лютого 2022 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.