Тіла ховали в дворах багатоповерхівок, багато загиблих лежали по дорогах. Жителька Маріуполя Людмила, яка змогла виїхати з оточеного міста, розповіла Суспільному про життя під обстрілами. Зараз жінка лікується в тернопільській лікарні. У неї діагностували обмороження.
“Стріляли, чимало людей гинули відразу. Декого ховали біля під’їздів, дехто просто лежав, не хоронили… довго лежали трупи”.
Так Людмила з Маріуполя розповідає про життя під обстрілами. Каже, в рідному місті залишалася майже до кінця березня. Тоді в будинках не було світла, води та газу.
“На Західному мікрорайоні міста біг струмочок, з нього набирали воду. На решітках з холодильника готували їсти. Усі виходили з під’їздів, допомагали, тільки чуємо – гудить в небі. І всі врозтіч, в під’їзди. Літаки летять, скидають міни. Стріляють. І так було щодня до години п’ятої чи шостої вечора. Потім на ніч затихало все десь до третьої години ночі, а потім знову починали бомбити”.
Найбільше боялася, коли російські військові скидали на місто міни.
“Коли вони летіли й розривалися, то вибухи біля будинків були дуже сильні, а воронки сягали двох метрів завглибшки. Думаєш:”Господи, виживеш, чи не виживеш… що Бог дасть?”
З Маріуполя, розповідає жінка, виїжджала автомобілем.
“Ми вибиралися дорогою поміж трупами. Їдеш, а загиблі лежать повсюди. Страшно. Багато людей йшли пішки до Володарська, бо їхати було нічим. Транспорту не було. А міни і снаряди летять, не перестають, звідусіль стріляють, осколки відлітають, людей убиває, руки і ноги відриває… Пологи – страшно було. Там тривали бої, всі хвіртки, двори були перев’язані білими стрічками, що означало, зайняті росіянами”.
На Тернопільщині Людмилі знайшли будинок. Каже, коли зайшла в помешкання, вперше за місяць роззулася.
“Нігті поздувалися на ногах, пальці червоні. Сильно перемерзли. Лікарі вичищали, вигрібали мені все там два рази, нігті позрізали, познімали, пальці зараз без нігтів. Я думала, що не розплачуся, але все одно розплакалася. Ноги в мене постійно перев’язані. Це не кров, це така рідина. Рани вже зажили”.
За декілька днів жінку випишуть, розповів завідувач хірургічного відділення лікарні Іван Смачило.
“Післяопераційний період протікав без ускладнень, стан пацієнтки зараз стабільний, адекватно ходить, за день-два плануємо виписувати”.
Людмила каже, планує поки що жити на Тернопільщині, але після перемоги обов’язково повернеться до рідного Маріуполя.
