На Тернопільщині 24-річний мотоцикліст розбився у ДТП: стан хлопця важкий, потрібна допомога

Численні важкі травми, кома та реанімація…. Історія Максима Беспалова з Тернопільщини розпочалася 28 серпня 2020 року. Саме того трагічного дня близько 18:00 години 24-річний кременчанин не впорався з кермуванням мотоцикла та потрапив у ДТП. Постраждалого негайно госпіталізували до лікарні, жодних прогнозів медики не давали. Єдина надія у батьків була на Бога, і Господь почув їхні молитви.

Максим Беспалов перебував у комі три тижні. Переніс кілька операцій. Пройшов майже двомісячний курс реабілітації в одному із центрів в сусідній області та повернувся додому. Хлопець вижив, проте без допомоги небайдужих його життя приречене на страждання, пише “Файне Місто”.

Не ходить, не говорить, самостійно не їсть, – почав розповідь про сина В’ячеслав Беспалов. Чоловік каже, разом з дружиною мали велику надію на реабілітаційний центр. Проте, ця надія розбилися. За словами пана В’ячеслава, після майже двох місяців перебування сина у центрі стан хлопця не покращився, а й, можливо, дещо погіршився.

“Схуд. Може важив 40 кілограм, коли ми забирали з центру, а може й того ні. Щоб ви розуміли, жінка на руках занесла Максима з центру до машини. Таким ми сина не бачили навіть тоді, коли забирали з Тернополя, аби везти у центр.

Не їсть самостійно. Ми годуємо його з ложечки. Він швидко втомлюється, тоді ми догудовуємо його зі шприца. Тримати голову не може, сидіти може з допомогою, проте дуже мало часу. Я не знаю, як би мав виглядати мій син після реабілітації, але, мабуть, не так, не у такому жахливому стані. Вже й сам не знаю. Покращення як такого не помітили.

За той час поки син вдома, він вже набрав десь кілограмів шість, але того зовсім ще мало. Говорити Максим не може. Чи займалися з ним в центрі – не знаю. Можу говорити лише про те, що бачу, а я бачу…

Зараз з Максимом займається медичний працівник, то він вже зумів сказати “маму”. Не “мама”, а “маму”. Та правильність вимови зараз нас турбує менше всього – головне, що починає вимовляти звуки. Важко, повірте, бачити свою дитину у такому стані”, – розповідає В’ячеслав Беспалов.

Реабілітація сина обійшлася батькам хлопця у десятки тисяч гривень. Кошти на це допомогли зібрати благодійники. Родина Баспалових щиро дякує всім, хто долучився до цієї доброї справи, й водночас на їхніх очах проступають сльози. Бо результату, як і грошей на подальше лікування, немає. Вони продовжують шукати порятунку для Максима. І цей шлях, розуміють, буде довгим.

Зазначимо, що під опікою літніх батьків вже перебуває один син з інвалідністю – 28-річний Віктор. У 18 років хлопець невдало стрибнув у річку та отримав травми. Більше на ноги він не встав. Більш детально про життєву історію Віктора Жгутова читайте у нашому матералі: “Для держави я непрацездатний, який має сам себе забезпечити” – історія чоловіка з інвалідністю.