На відсутність діалогу з керівництвом Тернополя та створення штучних перешкод скаржаться активісти ініціативної групи «ЗСУ в ПЕРШУ чергу». Завдяки численним акціям протестів, волонтерам минулого року вдалося добитися збільшення розміру коштів, які виділяють з міського бюджету Тернополя на допомогу ЗСУ. Адже до протестів ця допомога була мізерною.
Одним з чинників, який змінив ситуацію, стало резонансне оприлюднення у серпні минулого року результатів дослідження «Комітету виборців України» про реалії допомоги ЗСУ місцевими радами. Виявилося, що попри численні заяви мерії про «активну допомогу», Тернопіль насправді опинився серед міст, які для бійців скерували найменше коштів. З міської казни від початку другого російського вторгнення у лютому 2022 року було скеровано на допомогу ЗСУ лише 2% від міського бюджету. Тоді як середній рівень по країні на той час складав 7% бюджету, а були міста, які витрачали і цілих 26%.
Після акцій протесту в мерії Тернополя одумалися і вже невдовзі на допомогу військовим було додатково виділено 40 млн грн.
Згодом мерія прозвітувала, що за весь 2023 рік витратила з міського бюджету на потреби ЗСУ 184 млн грн. Може видатися, що ця сума доволі значна. Однак лише за дев’ять місяців 2023 року до міського бюджету надійшли 493,6 млн грн від військового ПДФО. Тобто військові з тернопільської громади (при гострих потребах у автівках, дронах, інших засобах) збагатили своїми податками міську казну у сумі, яка перевищує розмір виділеної їм допомоги у 2,5(!!!) рази.
Прийнявши бюджет на 2024 рік, міська рада в підконтрольних їй ЗМІ розхвалювала програму «Обороноздатність», яка передбачає допомогу військовим на цей рік у сумі 190 млн грн. Для пересічних містян ця сума теж може видатися велетенською. От тільки вона становить якихось 5,6% міського бюджету.
Тож не дивно, що місцеві активісти та волонтери намагаються збагнути, чому в мерії знаходять мільйони на піар мера або інші абсолютно некритичні витрати, а на допомогу воїнам продовжують виділяти незначні як для бюджету обласного центру суми.
Остання зустріч ініціативної групи «ЗСУ в ПЕРШУ чергу» з керівництвом міста відбулася уже без присутності міського голови Сергія Надала. Не виключено, що очільник міста зробив висновки з попередніх зустрічей, які проходили з високим градусом емоційної напруги і під час яких його агресивно вичитували як першокласника. Відтак тепер з активістами спілкуються працівники підрозділів мерії, які в будь-який момент можуть послатися на те, що вони не уповноважені чи взагалі не володіють ситуацією. Своєрідна насмішка над людьми, щоб збити їхній запал і створити їм додаткові проблеми на шляху до цілі із збільшення допомоги для армії.
Власне до такої тактики команда Сергія Надала вдається систематично. Тому зазвичай різноманітні ініціативи, особливо спрямовані на забезпечення прозорості чи реальних змін в комунальній галузі, сфері громадських перевезень, галузі освіти, формування прозорих тарифів – всі ці ініціативи згасають, оскільки активісти наштовхують на стіну пустопорожніх відмовок, затягування часу і відсутності будь-якого конструктивного діалогу.
Про те, що дана стратегія тепер застосовується і до волонтерів, повідомила одна з активісток групи «ЗСУ в ПЕРШУ чергу» Любов Атласюк.
«На довгоочікуваній зустрічі ініціативної групи «ЗСУ в ПЕРШУ чергу» з мером Тернополя, Сергій Віталійович, на жаль, був відсутній. В домовлені, заздалегідь, час і дату, він мусив спланувати собі поїздку на Схід, щоб передати дрони особисто…
Отож. Результат спілкування з представниками робочої групи Тернопільської міської ради дорівнює нулю… На більшість запитань були відповіді: «Не володіємо такою інформацією», «Ми не можемо, бо діємо в рамках чинного законодавства», «Це питання не до нас»…
Хоча ми піднімали не питання про «відкриття санаторію на Марсі», а хотіли дізнатись:
– Чому не можна збільшити та пришвидшити закупівлю усього необхідного для Сил Оборони??? (бо скоро може не бути де ставити бруківку!)
– Чому кошти платників податків розпорошуються на дуже сумнівних закупівлях??? (наприклад, охорона міської ради нам обходиться в 1,5 млн грн, тоді як у Хмельницьку, наприклад, на це вистачає 500 тис…)
– Чому з міського бюджету виділяються мільйони на піар мера? (близько 10 млн грн лише через Прозоро!)
– Чому депутати не збираються в сесійній залі?
– Чому на ЖКГ виділено у 2024 році майже 1 млрд грн (третина бюджету), а на зарплати вчителям не вистачає 117 млн??? До слова, на критичні витрати ЖКГ у інших міст вистачає 100 млн…
Сумно… Дуже… Навіть, не сумно, а до болю образливо… Бо ці байдужі люди шукають не можливості, а відмовки…
Оскільки, жодної відповіді вони нам сформулювати не змогли, то вони попросили у нас час на підготовку до цих питань… До березня… Пообіцяли відповіді та зустріч в березні», – повідомила Любов Атласюк.
