Народний художник та лауреат відзнаки «Національна легенда України» Іван Марчук заявив про спробу захоплення прав на використання зображень його картин. Заяві митця, зробленій 4 листопада 2025 року на його Facebook-сторінці, передувало відвідування судового засідання у Тернополі. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Афера століття. Чому легендарний художник Іван Марчук в свої 90 пішов до суду».
Іван Марчук написав у мережі, що не може усвідомити того, що хтось зазіхне на його право «дарувати радість і насолоду людям» від його творів, «намагаючись привласнити йому неналежне» і пообіцяв повідомити подробиці згодом.
Як з’ясував «Главком», судова тяганина, що розпочалася у Тернопільському суді, стосується сенсаційного спору: кому належить право розпоряджатися зображеннями картин української легенди? Позивачем у справі є живописець, відповідачами – четверо осіб. При цьому за межами судового процесу залишилася людина, чия роль виявилися визначальною.
Виявилося, що скандальна детективна історія розпочалася 12 травня 2020 року, коли Марчук відзначав 84-річчя. Славетного художника, як і зазвичай, вітали різні люди. Серед них був і колишній народний депутат, ексрадник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та земляк митця Михайло Апостол, який у Facebook розсипав побажання Марчуку.
Багаторічна помічниця Марчука Тамара Стрипко у розмові з «Главкомом» пригадала, що невдовзі після дня народження митця, 21 травня 2020 року, їй зателефонував Апостол і попросив зустрітися найближчій кав’ярні, щоб підписати договір, який узгоджений з Маестро Марчуком. Зайшовши, Стрипко побачила, окрім екснардепа, ще двох невідомих чоловіків. Як згодом з’ясував «Главком», це були адвокат з Дніпра Сергій Павленко та одеський бізнесмен Михайло Синиця. Помічниця каже, що була нібито запевнена, що документ набуде чинності лише після нотаріального посвідчення.
Після підписання договору Апостол запропонував всім поїхати до майстерні художника на вулицю Євгена Чикаленка у Києві, а вже там Апостол сказав, що він має їхати у справах. Михайло Синиця та Тамара Стрипко піднялися до майстерні художника без політика. Коли ж вони переступили поріг, Іван Марчук, не читаючи документ, поставив свій підпис під ним, розповіла «Главкому» помічниця.
У розпорядженні «Главкома» опинилася копія документа, йдеться про ліцензійний (авторський) договір із підписами п’яти людей: Івана Марчука, Сергія Павленка, Михайла Синиці, Ігоря Апостола (син екснардепа) та Тамари Стрипко.
Підписавши договір, художник надав вищеназваним чотирьом особам виключну ліцензію на використання авторських прав на всі свої картини терміном на 100 років, за це митець нібито отримав 10 тис. грн (або $360 за курсом 2020 року) винагороди. Нові власники картин «потурбувалися» і про художника, передбачивши для нього у договорі 5% роялті від надходжень за ліцензійні права. Однак ніхто ніколи ніяких коштів за цим договором не передавав Марчуку.
Як з’ясував «Главком», один із пунктів договору повністю дезавуює конструкцію з нотаріусом, яку, за словами пані Стрипко, на початках обіцяв Михайло Апостол: «… Сторони дійшли угоди про те, що даний договір не підлягає нотаріальному посвідченню». Саме усне запевнення про нечинність такого договору без нотаріального посвідчення було вирішальною обставиною, чому Стрипко та Марчук поставили свої підписи, не читаючи договір. Все відбувалося досить швидко.
«Це афера століття!», – переконана тепер помічниця Івана Марчука.
«Главком» поспілкувався із самим легендарним художником. Іван Марчук розповів виданню, що дійсно давно знайомий із Михайлом Апостолом. Останній, як співголова тернопільського земляцтва, періодично відвідував його майстерню у Києві.
Митець констатує: йому «підсунули договір», а він підписав, його не читаючи. «Після того, як примірники договору забрав Синиця Михайло і залишив майстерню, моя помічниця наполягла прочитати документ. Ми почали його читати і я особисто негайно зателефонував до Апостола Михайла з вимогою не чинити жодних дій за тим договором щодо авторських прав на мої твори і наполягав, що ніякого нотаріуса не потрібно, бо підписувати такий договір я не маю наміру. У телефонній розмові Михайло Апостол запевнив мене, мовляв, можу бути спокійним, всі домовленості скасовано і будь-які дії за договором припиняються. Як зʼясувалося випадково (через чотири роки від тієї бесіди – «Главком») Апостол і невідомі мені підписанти Павленко й Синиця вважають договір чинним», – зазначив Іван Марчук.
Митець також додав: жодних десяти тисяч гривень винагороди не отримував та вважав договір нечинним, а тепер змушений оскаржувати його у суді.
Справа дійшла до суду
Судовий спір, ініційований художником, триває вже п’ять місяців. За цей час один із відповідачів заявив відвід головуючому судді за те, що той систематично відмовляє у задоволенні його клопотань. Наприклад, він наполягав, що служитель Феміди пропустив стадію розгляду з укладення мирової угоди. Однак, це не так. За даними джерел «Главкома», суддя Тернопільського міськрайонного суду Тарас Якімець в судовому засіданні запитував, чи сторони бажають примиритися, на що адвокат Марчука повідомила суд: примирення між сторонами неможливе.
