4 травня мала відбутися сесія обласної ради. Депутати повинні були розглянути петицію щодо підтримки законопроєкту про заборону УПЦ МП. Петиція набрала понад тисячу голосів. Однак більшість депутатів не з’явились на засідання. Через відсутність кворуму сесія не відбулась. До тих, хто сьогодні в лавах ЗСУ, жодних запитань нема. Але де всі інші?
Чим були такі зайняті наші обранці ми обов’язково з’ясуємо. Але інтуіція підказує, що “ігнорування” засідання було не випадковим. Припускаю, що хтось не хотів сваритися з отцями МП, які допомагають назбирати голоси на виборах. “Шкурні інтереси” виявились важливішими за питання національної безпеки. А може депутати просто забули, що в цей час у росії московські попи освячують зброю, якою рашисти їдуть вбивати українців.
Тепер найголовніше. Наш ворог – це не лише путін. Якби причина була в одній людині, все було би просто. Нам треба здолати все зло. І не тільки зовнішнє, а і внутрішнє. Бо російська мова, російська церква, проросійські нардепи та українська корупція – це глибокі причини. Наше мовчання там, де треба кричати, “какая разніца”, заробітки в росії після початку війни і багато іншого… Україну треба очистити сьогодні. Наші люди жертвують своїми життями. Це найвища ціна. І це наш останній шанс. Бо якщо не зараз, то вже коли?
Також настала пора аналізувати дії наших обранців. Говорити у вишиванках гарні промови на свята – це одне. А мати силу волі, щоб прийняти важливі і правильні рішення – це зовсім інше. Відповідальність за наслідки не лише на них, але й на нас. Бо це ми зробили такий вибір!
Не сумніваюся в нашій перемозі на фронті!
Хочу вірити в перемогу у наших головах!
