Часом шукаємо емоцій далеко від рідного міста, а вони є просто на
відстані витягнутої руки. Міжнародний музичний фестиваль «Файне місто»
вартий уваги, об’єднує та дарує незабутні спогади. Колись його відкрив
для мене мій син Дімон Мудрий, і цього року я на власні очі побачила
масштаб цього музичного дійства та трішки занурилась у особливу
атмосферу, яка панує на фестивалі. До слова – протягом п’яти днів на
фестивальному майдані не було жодної бійки.
Міжнародний музичний фестиваль «Файне місто 2021» вперше тривав п’ять
днів. Слоган фестивалю “Файне Місто” – територія вільних людей”. Це
час для самовираження з можливостями необмеженого відвідування
виступів популярних улюблених гуртів. Концерти відбуваються паралельно
на різних сценах Файного міста, починаючи з 17 години вечора.
Фестиваль «Файне місто» називають одним з найатмосферніших в Україні,
що наближає його до кращих фестивалів Європи. Одна з причин –
невимушено організований вільний час гостей фестивалю – цікаві локації
з великою кількістю майстер-класів, дизайнерські ленд-арти, затишні
галявинки для відпочинку у спекотний день.
До початку виступів гуртів громадяни Файного міста обирають кожен своє
– на локації спортивних майданчиків можна було поганяти у басейні
м’яча, пограти у волейбол, поштовхатись у надувних кулях.
Амфітеатр з дерев’яних євро піддонів став майданчиком для обміну
думками та виступів молодих спікерів. Поряд можна було відчути себе
слабозорою людиною і спробувати пройти з білою тростиною складний
маршрут. Неподалік місце для занять йогою. Цікаво було у наметах «Алеї
громадських організацій» – палили вогонь на долонях, дали доторкнутись
до науки у наметах «Центру науки Тернополя», розказали про місто у
«Туристичному інформаційному центрі», проаналізували проблеми
психологи «Центру Тетяни Білінської», також можна було пограти у
психологічну трансформаційну гру.
Ростислав Яцків, волонтер: «Це перший фестиваль поблизу нас. Додався
нульовий день, організаційний, потяги і вночі зустрічали автобуси, був
інформаційний намет на вокзалі. Кожному учаснику фестивалю видавался
паспорт фестивалю і там все вказано. Кожна локація має своїх
волонтерів».
Наталя Бачинська, ведуча трансформаційної гри: «Не очікувала, що
стільки буде бажаючих грати з нами, але, на, мій погляд, ця гра
магічна і допомагає розібратись молоді у своїх проблемах».
Від спеки файно містяни ховались у тіні флюрартової локації, яку
створила команда арт-платформи «Дивина» Олени Шептицької та Миколи
Кравця: «Ми головні декоратори фестивалю, вхід-гора, каплиця,
лаундж-зона, зона пастора, голова дракона, дракони, які зустрічають
гостей, і ще багато об’єктів – це наша робота. Розпочали монтаж 9
липня. Орієнтуємось на світовий рівень, коли кожний фестиваль
унікальний і неповторний, атмосферний». «Мало хто з організаторів
інших фестивалів замислюються над дизайном, який зв’язує все в одно
ціле, а тут є вже багато оригінальних локацій, – продовжує Микола, –
наприклад, дзвіниця, місце для відпочинку, яке ввечері сяє за рахунок
флюрної властивості тканини та спеціального освітлення».
Катя з Мінську, авторка ленд-арту локації неподалік входу: «Ми
звертаємось до чотирьох стихій з повагою «земля», «вода», «повітря» і
«вогонь». Я вперше на цьому фестивалі і він такий добрий для мене».
Група з сорока молодих людей з м. Дніпра називає себе «Бухий вагон».
Дівчата Анет, Юля і Настя розказали чому приїхали на «Файне місто»:
«Приїхали сюди втретє за атмосферою, заради груп, цікаво, весело
провести час, познайомитись з новими людьми». До слова, учасниця їх
команди отримала перше місце у конкурсі костюмів за образ героя аніме
«Пікачу».
Юлія Марущак з Кременця привезла на фестиваль свої вироби з епоксидної
смоли: «Все що робиться руками, все доставляє радість. Отримано все
сповна – багато класних людей, якісний звук, багато крутих гуртів,
їдеш на «Файне місто» за драйвовою музикою, за спілкуванням».
Насолоджувались «живими» виступами музичних гуртів і люди з
інвалідністю, у тому числі на візках.
Багато батьків були на фестивалі з маленькими дітками різного віку від
немовлят у візочках до самостійних малюків – дивно, що жодне малятко
не плакало, навіть, коли бачили химерних істот, а їх було не мало,
адже це вже традиція – створювати костюм на фестиваль «Файне місто».
На костюмованих мешканців Файного міста неможливо не звернути увагу. Є
і добра мотивація – переможець отримує два квитки на наступний
фестиваль.
Марк і Віка тернополяни, Віка прийшла на фестиваль у образі янгола з
білими крильми: «Прийшли відпочити. Завтра плануємо прийти і обидва
бути у костюмах».
Хлопець Олександр у папській тіарі і в рясі приїхав з Києва та
розказав, чому обрав такий образ: «Мій образ – це зневага до тих, хто
наживається на щирій вірі людей, які справді вірять у Бога,». Його
товариш працює стоматологом у Львові, для себе обрав образ «Чумного
лікаря»: «Я відчуваю себе щасливим, через те, що тут немає корона
вірусу».
Ксюша і Ростик із Житомира у образі гієн, Ростик у дівочий сукні: «Ми
перший раз на Файному, ми самі створили свої образи, Ростика
примусили, ніхто його не питав».
Фестиваль гості характеризують, як найменш алкогольний та
травматичний. Добре, що тут є спеціальні місця, де можна щось добряче
потрощити – дві автівки були перетворені у купу металобрухту. На Dark
Stage, де звучав тяжкий рок, щасливцям вдавалось зайняти місця на даху
автобусу без вікон і дверей та розхитувати його протягом усього
виступу гуртів.
Є у Файного міста своє кладовище – там можна поховати щось, що заважає
відчувати себе вільними – один надгробок, наприклад, поставили
тверезості. І справді, маючи стільки спокус охолодитись пивом, важко
було залишатись цілком тверезим.
Файно містяни закликали кинути до опудала те, що вже не потрібно та
спалити його. Конкурс «Мокрі футболочки» також став популярним, адже
водою обливали тільки дівчат.
Хочеш спробувати себе відчути рок музикантом – локація з барабанами та
уроків музики надала таку можливість кожному. Хочеш дізнатись історію
фестивалю – вам у музей, хочеш полоскотати нерви – локація
атракціонів. Та і поїсти можна було смачно – вибір був великий, ціни
демократичні.
Багато, насправді, цікавого можна було відшукати, блукаючи Файним
містом. Всюди працював 4G інтернет, була можливість розрахуватись без
готівки. Поряд з кожною локацією стояла достатня кількість
біотуалетів, за 20 грн можна було прийняти холодний душ, а за 50 –
гарячий.
У відвідуванні різних «районів» Файного міста швидко проходив час до
початку концертів. А вже ближче до п’ятої години дня розпочинався
активний рух – громадяни Файного міста розходились по різних сценах.
Цікаво, що відстані між сценами достатньо великі, щоби музика не
накладалась одна на одну. І тоді розпочиналась справжня магія музики і
вокалу. Протягом восьми годин один гурт змінював інший. До першої ночі
музика полонила Файне місто. І кожен, хто хотів міг отримати автограф
улюблених виконавців – відразу після концертів організовували
автографсесії.
Музиканти зауважували, що також отримали драйв від зустрічі з
глядачами, адже цілий рік карантину не давав змоги виступати вживу.
Звичайно, що відвідати усі 75 виступів фізично було неможливо – кожен
вибирав своє до душі. Особисто я із задоволенням послухала виступ
гурту «GO_A», «Vivienne Mort», «Паліндром». Бачила, як виступ гурту
«Жадан і собаки» швидко зібрав ціле море шанувальників, які заполонили
усю територію головної сцени. Але погода внесла свої корективи – коли
в останній день злива розпочалась вночі під час виступу гурту
«Hardkiss», ми з молодшим сином Денисом мусили тікати і не побачили
завершальних феєрверків події. Наступного дня гості фестивалю
заполонили Тернопіль – вони чекали на свої поїзди, автобуси, «Бла, бла
кари» – видїзджали з мрією повернутись на територію вільних людей
знову, а хтось вже і з квитком на наступний ювілений Х Міжнародний
музичний фестиваль «Файне місто».
(Фото автора)
