В Україні з п’яти обласних прокурорів (в тому числі Тернопільської та Хмельницької областей), яких “звільнили” після торішнього скандалу з підвищенням пенсій через суд, ніхто не був позбавлений робочого місця в органах прокуратури. Усі правоохоронці отримали нові посади (заступників начальників управлінь, прокурорів), зберегли відносно високі зарплати й за українськими мірками – космічні пенсії.
Серед 61 прокурора, які отримали собі високі пенсії завдяки МСЕК і статусу особи з інвалідністю, за даними OBOZ.UA, підозри отримало тільки двоє. Однак і вони зберігають свої робочі місця в прокуратурі. Масштабний скандал насправді не призвів ані до реальних “чисток” у прокуратурі, ані до змін законодавства.
Справжні пенсії та фейкові “звільнення”: чому скандал закінчився нічим
Торік генеральний прокурор Андрій Костін та ще п’ятеро керівників обласних прокуратур звільнилися через пенсійний скандал. Нагадаємо, з’ясувалось, що прокурори через суди отримували захмарні пенсії, а інколи для цього оформлювали, ймовірно, фейкові інвалідності з допомогою корумпованих МСЕК (останнє ще потрібно довести).
Однак після скандалу звільнився лише генпрокурор Костін, хоча саме він пенсію не отримував і лишився посади через те, що не помітив схему. А от прокурори-пенсіонери лише змінили кабінети.
“П’ятеро керівників обласних прокуратур та керівник однієї зі спеціалізованих прокуратур у сфері оборони написали заяви про звільнення з посад. Це керівники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Черкаської обласних прокуратур і спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Усі вони отримували підвищені пенсії у зв’язку з вислугою років, призначені за рішенням суду”, – йшлосяся в заяві пресслужби Офісу генерального прокурора (ОГПУ).
Однак насправді жоден керівник обласної прокуратури не був торік звільнений. Усіх їх просто перевели на інші посади.
Наприклад, керівник Хмельницької обласної прокуратури Андрій Олійник (саме серед його підлеглих було чи не найбільше прокурорів з інвалідністю серед усіх регіонів) начебто звільнився у жовтні 2024-го. Але насправді Олійника було переведено на посаду прокурора відділу, і звільнився він лише наприкінці січня 2025-го вже з нової посади. У січні він отримав зарплату в розмірі 922 904 грн, а у лютому задекларував ще 710 182 грн (після звільнення).
Торік середньомісячна зарплата Олійника становила 149,5 тис. грн. Крім того, за 2024-й 44-річний прокурор отримав 266 967 грн пенсії. До речі, його дружина Ірина, працюючи у Хмельницькому ТЦК, заробила за минулий рік лише 248 218 грн. Офіційно прокурорам платять пенсію більшу, ніж зарплати у ТЦК.
Андрій Глумаков, керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (отримував по 70,2 тис. грн пенсії на місяць), після фейкового звільнення обійняв посаду прокурора відділу. Наприкінці жовтня він задекларував 272,5 тис. грн зарплати.
Немає декларацій перед звільненням ані керівника Рівненської прокуратури Андрія Рудницького, ані ексочільника Запорізької облпрокуратури Сергія Спільника, ані Катерини Шевцової, керівниці Черкаської обласної прокуратури. Тож, імовірно, всі вони обіймають нові посади.
Олександру Фільчакову, колишньому керівникові Харківської обласної прокуратури, пощастило значно більше. По-перше, його щомісячна пенсія у 2023-му (за 2024-й ще немає декларації) сягала 68,5 тис. грн. Це втричі більше, аніж встановлений державою максимум (це обмеження Фільчаков обійшов через суд). По-друге, після “звільнення” його все одно призначили на керівну посаду.
Наприкінці жовтня 2024-го він задекларував 208,8 тис. грн зарплати вже як заступник начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури. Декларації після звільнення Фільчаков не публікував, тож, імовірно, він залишився на вказаній посаді. У прокурора залишились і висока зарплата, й аномально висока пенсія.
На посадах залишаються навіть ті прокурори, яким уже вручили підозри
Не звільняють навіть тих прокурорів, проти яких уже відкрили кримінальне провадження і слідством доведено факт фальшування інвалідності. Нагадаємо, прокурор з інвалідністю для особливої високої прокурорської пенсії може мати всього 10 років стажу, а прокурор без інвалідності – 25 років. Тож здобувши статус особи з інвалідністю, прокурори паралельно із зарплатою можуть отримувати високі пенсії вже з 30 років (до стажу зараховують половину періоду навчання).
При тому, прокурор навіть у статусі підозрюваного зберігає вже нову посаду. У січні 2025-го, вже після скандалу, відповідно до наказу Черкаської обласної прокуратури, його призначили на посаду прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури.
У Печерському районному суді представник Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора вимагав відсторонити підозрюваного від посади, однак отримав відмову. Нагадаємо, Горобець став прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури у 2013-му. Через сім років він звернувся до МСЕК та оформив собі інвалідність.У 2023-му, маючи лише 10 років стажу, Тарас Горобець перейшов із пенсії по інвалідності на прокурорську.
Сумніви щодо того, чи не фальшували інвалідність, виникли щодо 61 прокурора. Однак повідомлення про підозру одержало всього кілька з них.
Сергій Наконечний, керівник Хмельницької окружної прокуратури, отримав підозру 26 грудня 2024-го. Йому інкримінують ч. 5 ст. 190 ККУ (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчинене в особливо великих розмірах). Маючи 18 років прокурорського стажу, він звернувся до ПФУ для призначення пенсії. У Пенсійному фонді йому відмовили, бо не вистачає стажу. Саме тоді, за версією ДБР, у нього й виникла ідея дістати висновок щодо інвалідності й скористатись цим для отримання ранньої пенсії. Так він і зробив. У 2023-му в середньому він одержував 20,9 тис. грн на місяць. Його відсторонили в