Днями головний лікар Богдан Маркевич обійшов працівників лікарні й «попросив» підписати «петицію», аби втриматись на посаді. У нього невдовзі збігає термін контракту. Когось піддобрив обіцянками, комусь кивнув пальцем, мовляв, відмовитесь, то буде вам гірше. Переступаючи через внутрішнє невдоволення, колеги підписались, бо не хочуть мати проблем чи втратити роботу. Проте між собою неабияк обурюються вседозволеності Богдана Григоровича. За межами лікарні також активно обговорюють брудну «кампанію» пана Маркевича. «Сидить на мішку грошей і не хоче вступатись», — кажуть козівчани.
Козівська районна лікарня перебуває у підпорядкуванні Козівської селищної ради. Хірург Богдан Маркевич очолює заклад упродовж двох каденцій. Колектив медзакладу налічує понад 300 осіб. Призначати керівника кластерної лікарні — прерогатива органу місцевого самоврядування. Власне Козівська селищна рада мала б оголосити конкурс на заміщення посади керівника медзакладу, а конкурсна комісія — визначити найбільш професійного й гідного серед кандидатів. Кожен бажаючий фахівець у галузі медицини мав би право подати свою кандидатуру. Саме конкурс передбачає прозорість і конкурентоздатність. Натомість Богдан Маркевич застосовує совковий «ручний» механізм втриматись на посаді — впливаючи на колектив. Перед тим він звернувся до селищної ради із проханням продовжити контракт. А отримавши відмову, почав збір підписів серед працівників лікарні, створюючи картину «одноголосної підтримки».
Попри бажання Богдана Маркевича втриматися в кріслі головного лікаря, законодавство не дозволяє йому цього. У постанові Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 840, якою внесено зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров’я, зазначено, що «одна і та сама особа не може бути керівником закладу охорони здоров’я більше ніж два строки підряд. Один строк становить від трьох до п’яти років, залежно від умов контракту». У постанові прописано також, що половину складу конкурсних комісій повинні становити представники громадських об’єднань у сфері охорони здоров’я та/або у сфері запобігання корупції та антикорупційної діяльності. Оновлений порядок містить чіткий перелік кваліфікаційних критеріїв до учасників конкурсів на керівні посади в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, серед яких — професійна компетентність, управлінські навички і доброчесність.
Про справжні «професійні» якості Богдана Маркевича добре знають у Козівській громаді й далеко за її межами. Свого часу він був непоганим хірургом, проте давно занедбав кваліфікацію. На керівній посаді зосередився на «розвитку» лікарні, що дає доступ до фінансів. Коли почалася медична реформа, він не особливо рвався сідати за гору паперів і ламати голову, як лікарня має заробляти і поліпшити умови. Цими питаннями займалися і досі займаються його заступники. Та як тільки бюджет лікарні почав наповнюватися, Маркевич взявся розпоряджатися коштами. На початках збиралася тендерна комісія й визначала пріоритети для закупівель, проте згодом головний лікар все прихопив у свої руки й одноосібно розпоряджається грошима. Лікарня добре заробляє, тож вдалося поліпшити матеріальну базу — зробили ремонти й закупили обладнання. Та разом із тим за ці роки суттєво розбагатів й головний лікар. У його декларації — скромний перелік майна, натомість рідні Богдана Григоровича «надбали» елітні автомобілі з салону, квартири й будинок, земельні ділянки. Чи чесним трудом і чи за зарплати? Це мали б перевірити контролюючі органи. Як і підтвердити або спростувати інформацію про «відкати» від закупівель і чималі «такси» за посади в лікарні, про що не приховують працівники. Що ж стосується доброчесності й порядності Богдана Маркевича, то свою репутацію він зіпсував ще й… пиятикою. «Якось нетверезий впав зі сходів, іншого разу — з лавки. У такому стані сідає за кермо…» — розповідають.