Поки селищний голова Віталій Дацко фотографується на святах і розповідає про «турботу про громаду», суди різних інстанцій ухвалюють рішення: з бюджету Підволочиська має бути стягнуто 4,7 мільйона гривень — за засмічену землю, за безлад, за роки бездіяльності. Фінал очевидний: розрахується громада, а не винний.
Суть справи проста й болюча. Сміттєзвалища на території громади працювали з порушеннями, роками не впорядковувались, відходи не утилізовувались. Замість дій — мовчання. Замість рішень — байдужість. Замість контролю — повна безгосподарність. Саме за це прокуратура подала позов до суду, вимагаючи відшкодувати шкоду довкіллю. І виграла — на всіх рівнях.
Господарський суд Тернопільської області ухвалив стягнути 4,7 млн гривень. Апеляція не допомогла. Верховний Суд поставив крапку. Аргументи влади — слабкі. Платитимуть усі, крім того, хто мав би відповідати особисто — голова громади.
Ця історія — приклад того, як особиста безвідповідальність керівника перетворюється на колективну проблему. Бо замість фінансування дитсадків, ремонту доріг чи підтримки ЗСУ, кошти громади підуть на сплату судового рішення. А винний — знову залишиться у кріслі, з тим самим байдужим виразом обличчя.
Ну що нема грошей на школу?
