Редакція «20 хвилин» 6 жовтня надіслала інформаційний запит у Тернопільську міську раду щодо зарплат, премій та інших доплат працівників, отриманих за перший рік повномасштабної війни. Розгляд запиту спочатку продовжили. Згодом відповідь дали. Але розмір зарплат так і не назвали. Після матеріалу про зарплати у Тернопільській обласній раді журналісти вирішили дізнатися заробіток впродовж 2022 року колективу Тернопільської міської ради. 10 жовтня ми отримали першу відповідь, що розгляд запиту продовжили на 20 днів.
– Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію (здійснення аналізування, підготовка статистичних даних, надання роз’яснень чинного законодавства). Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у зв’язку із пошуком запитуваної інформації серед значної кількості документів розгляд запиту продовжено до 20 робочих днів, – відписав спочатку заступник міського голови – керуючий справами Іван Хімейчук.
Журналісти «20 хвилин» 1 листопада отримали другу відповідь від заступника міського голови Івана Хімейчука.
Депутат Фартушняк у своїх виданнях звинуватив активістів, що Верховна Рада “обікрала” Тернопіль
Нададуть інформацію після війни
Попри те, що у Тернопільській міській раді мали аж 20 днів на підготовку відповіді на запит та збір документації, інформацію про нараховану і виплачену зарплату, а також копії розпоряджень голови Тернопільської міської ради з додатками про нарахування і виплату премій та матеріальної допомоги працівникам у 2022 році, журналісти «20 хвилин» так і не отримали. Натомість маємо наступне пояснення, чому саме не надали дані. Прикріплюємо скріншоти відповіді на запит нижче.
Найперше, нам пояснили, що право на доступ до публічної інформації спрямоване насамперед на підвищення відкритості та прозорості діяльності органів публічної влади і на залучення широкої громадськості до участі в управлінні державою. Від Тернопільської міської ради пишуть, мовляв, Європейський суд з прав людини відзначав, що право на доступ до публічної інформації вимагає від осіб, які її збирають, діяти з «добрими намірами». Це в свою чергу означає, що збір інформації має стосуватись питань, які мають суспільний інтерес, і бути спрямованим на перевірку певних фактів з метою оприлюднення достовірної інформації, як того потребують правила журналістської етики.
Однак, в умовах воєнного стану деякі конституційні права і свободи громадян, зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-який спосіб, можуть бути обмежені – насамперед для захисту інтересів національної безпеки і територіальної цілісності країни.
Також, як йдеться у листі від міської ради, розпорядник інформації може застосувати відстрочку щодо відповіді на запит. Це залежить від режиму його роботи і наявності технічних можливостей, наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.
– Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки через настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію. Обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, зокрема загроза війни, збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо, – написали нам.
У листі вказують, що від 24 лютого 2022 року Указом Президента України в нашій державі ввели воєнний стан і його дію продовжили. Листом від 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України підтвердила наявність обставин непереборної сили – пишуть від Тернопільської міської ради. І на завершення – пояснення від органу місцевого самоврядування, чому інформації про зарплати, премії й інші грошові виплати їхнім працівникам журналістам не дадуть, вміщене у наступних рядках і виділене жирним шрифтом.
– Через військову агресію Російської Федерації проти України та запровадження воєнного стану, з метою недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану, розгляд запитів на публічну інформацію даного змісту в Тернопільській міській раді відстрочено. Опрацювання запитів буде відновлено після завершення воєнного стану, – ось що вигадали у Тернопільській міській раді, аби не надавати інформацію.
Тобто, нам не відмовили у відповіді на запит, а сказали, що отримаємо її після закінчення війни.
Як це коментує юрист
За роз’ясненнями, чи мають сенс ті аргументи, через які Тернопільська міська рада «відмовилась» зараз відповідати на інформаційний запит нашої редакції, ми звернулися до юриста Павла Чепугова. Курсивом подаємо цитати з листа Тернопільської міської ради та як їх коментує юрист.
1. «Відповідно до положень частини другої статті 64 Конституції України в умовах воєнного стану можуть бути обмежені деякі конституційні права і свободи громадян, зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-який спосіб. Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, насамперед для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави».
– Справді, «можуть бути обмежені». Але у цьому випадку таке обмеження не було встановлене. Якщо вже посилаються на таке, то бажано було б зазначати норматив, яким це обмеження нібито встановили, «зокрема право на вільне збирання, зберігання, використання та поширення інформації у будь-який спосіб». До Закону «Про доступ до публічної інформації» такі обмеження не вносилися.
У пункті 5 частині 1 статті 6 Закону «Про правовий режим воєнного стану» (який відсилає до Указу Президента України про введення воєнного стану) зазначено: «вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав та законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень».
В Указі Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» пише: «можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини і громадянина…», тобто знову ж таки «можуть», а не «вичерпний перелік … які тимчасово обмежуються».
Крім того, це обґрунтування Тернопільської міської ради не узгоджується з їхньою ж пропозицією: «Ви вправі, в допустимих обсягах, у зв’язку із воєнним станом ознайомитися та/або отримати інформацію про майновий стан посадових осіб безпосередньо від органу державної влади, перелік яких визначений нормами Закону України «Про запобігання корупції». А до цього надалі – відповідно до ч. 2 статті 22 Закону «Про доступ до публічної інформації», «відповідь розпорядника інформації про те, що інформацію можна отримати запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації», – пояснює юрист.
Що перешкоджає надати відповідь?
2. «Відповідно до частини 6 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки через настання обставин непереборної сили, допускається відстрочка в задоволенні запиту на інформацію».
– Є така норма. Однак за п. 3 частини 7 цієї статті цього ж закону: «У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений в установлених цим Законом рядків». Які «обставини непереборної сили» перешкоджають надати відповідь на запит? Посилання на воєнний стан у цьому випадку недоречне, тому що на території Тернополя військові дії не ведуться, – коментує юрист.
3. «Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, насамперед для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави».
– Як запитувана журналістами інформація може порушувати «інтереси національної безпеки та територіальну цілісність держави»? – коментує юрист.
4. «… з метою недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання незадоволення на ґрунті майнового чи соціального стану…».
– Це вони самі так вирішили, що ця інформація може призвести до цього? – коментує юрист.
5. «ЄСПЛ звертав увагу на те, що свобода слова пов’язана із «обов’язками та відповідальністю», а тому право на доступ до публічної інформації, як його складник, вимагає від осіб, які збирають інформацію, діяти з «добрими намірами». Це в свою чергу означає, що збір інформації повинен стосуватись питань, які мають суспільний інтерес, і бути спрямованим на перевірку певних фактів із метою оприлюднення точної та достовірної інформації, як того потребують правила журналістської етики тощо».
– Так! Журналісти і запитують інформацію, яка «стосується питань, які мають громадський інтерес» та «спрямована на перевірку певних фактів з метою оприлюднення точної та достовірної інформації», щоб через відсутність «точної і достовірної інформації» не виходило – «… маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану…», – коментує юрист.
Спираються на тлумачення законодавства
6. «Звертаємо увагу, що законодавство про доступ до інформації містить поняття «активний» та «пасивний» доступ до інформації».
– Відповідно до ч. 2 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», «запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, чи стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту». Законодавство понять «активний» та «пасивний» доступ до інформації не містить. Це – тлумачення. А власне у законодавстві такого немає, – коментує юрист.
7. «Активний доступ передбачає безпосереднє звернення особи чи групи осіб до розпорядника інформації за необхідною йому (їм) інформацією шляхом подання відповідного запиту. У цьому випадку розпорядник надає інформацію лише в межах запиту, а запитувач може зазнати додаткових витрат на відшкодування витрат щодо друку/копіювання».
– Незрозуміло, для чого такі роз’яснення. І, якщо так, – то нехай міська рада дасть суму «витрат щодо друку/копіювання» і рахунок, куди надсилати гроші, – коментує юрист.
На завершення юрист Павло Чепугов каже – міська рада Тернополя знехтувала Законом України «Про доступ до публічної інформації», а саме статтею 24 «Відповідальність за порушення законодавства щодо доступу до публічної інформації». У пункті 1 пише – її несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної чи неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
На думку пана Чепугова, останній сьомий пункт стосується Тернопільської міської ради.
Журналістка «20 хвилин» повторно надіслала інформаційний запит у Тернопільську міську раду. Спільно з юристом редакція готує звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Про результат повідомимо згодом.
Нагадаємо, що у Тернопільській обласній військовій адміністрації також проігнорували запитання журналістів щодо заробітних плат, премій та інших виплат працівникам у 2022 році. Тому ми також готуємо відповідні скарги.
Додамо, що після запитів у кожен зі структурних підрозділів ОВА, нам нарешті надали інформацію про кількість працівників у них та суму, виділену на оплату їхньої праці.
Довідка. Відповідно до статті 34 Конституції України, кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Гарантія права на інформацію забезпечується обов’язком органів державної влади та органів місцевого самоврядування, як розпорядників інформації, оприлюднювати інформацію, яка була отримана або створена в процесі їхньої діяльності згідно зі статтями 3, 4, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно зі статтею 5 Закону «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому згідно зі статтею 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно, чи стосується інформація його особисто, чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Далі буде…
