Любомир Синоверський – генеральний директор КНП «Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради. Його діяльність, як і життєвий шлях, викликає чимало запитань у журналістської спільноти, громадськості та навіть правоохоронців. Від колишнього депутата до фігуранта судових рішень – нижче аналізуємо біографію посадовця, спираючись виключно на публічні джерела та документи. Політичне минуле: від обласної ради до Партії регіонів
У 2010 році Любомир Синоверський був депутатом Тернопільської обласної ради. Згідно з публікацією в ЗМІ він входив до числа 18 депутатів, які перейшли до фракції Партії регіонів – політичної сили, яка в подальшому була причетною до узурпації влади в Україні за часів Януковича. Такий політичний крок викликав значну хвилю обурення в регіоні.
Корупційні провадження: відсутність складу злочину чи прогалини системи?
Синоверський фігурує у низці судових справ, пов’язаних із корупційними діями.
Голосування за виділення коштів для лікарні, якою він керує, будучи депутатом. Це могло розцінюватися як конфлікт інтересів.
У справі №80173303 суд не знайшов складу правопорушення, але сам факт фігурування керівника медзакладу в антикорупційній справі викликає занепокоєння.
Інше рішення (№78900482) також стосується виділення бюджетних коштів на користь установи, якою він керував. Суд визнав дії законними через брак доказів корисливості.
Адміністративні порушення: зброя, пенсія, конфлікти
У 2015 році Синоверський не здійснив вчасну перереєстрацію вогнепальної зброї, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Окрім того, він подавав у суд на Пенсійний фонд України, вимагаючи перерахунку пенсії, оскільки є інвалідом 2-ї групи внаслідок аварії на ЧАЕС. Суд частково задовольнив його вимоги.
Фінансовий стан і декларація
Згідно з декларацією, поданою на платформу YouControl, Синоверський має у власності нерухомість, автомобілі та отримує дохід з декількох джерел. Детальніше можна ознайомитися за посиланням.
Судимість та смерть підлеглого
У кримінальному реєстрі судових рішень згадується вирок щодо смертельного випадку на виробництві, який стався на території лікарні. Завгосп установи взяв на себе провину. Водночас, за неофіційною інформацією, Синоверського в цій ситуації не було притягнуто до відповідальності, хоча він обіймав керівну посаду. Суд призначив винному 2 роки умовно та заборонив обіймати керівні посади протягом року.
Роль директора в забезпеченні безпеки праці та організації процесів залишилася поза увагою слідства.
Професійна діяльність
Крім численних фактів, які стосуються судових проваджень, політичної діяльності та адміністративних правопорушень, привертає увагу ще один важливий аспект – питання належного забезпечення прав працівників лікарні на оплату праці.
З відкритих джерел стало відомо про можливу заборгованість із заробітної плати працівникам КНП «Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації» станом на 31 грудня 2024 року та 1 липня 2025 року. Якщо дана інформація підтвердиться офіційно, йдеться не лише про фінансову неспроможність закладу, а й про системну управлінську проблему, яка прямо стосується керівництва установи.
Установа, що займається реабілітацією та відновленням здоров’я людей, особливо в умовах післявоєнної України, не може дозволити собі нехтування базовими зобов’язаннями перед персоналом. У той час як генеральний директор подавав позов до Пенсійного фонду задля перегляду власної пенсії, рядові медпрацівники, за інформацією, залишалися без належної оплати.
Скарги військовослужбовців: харчування, умови проживання та оплата послуг
На тлі системних проблем у керівництві КНП «Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації» дедалі частіше лунають скарги з боку військовослужбовців, які проходять реабілітацію або лікування в закладі.
Зокрема, бійці Сил оборони України повідомляють про неналежне харчування, що не відповідає стандартам для осіб, які відновлюють сили після фронту. Раціони нерідко є мізерними, одноманітними або просто неякісними. Подекуди надходили скарги на відсутність належного медичного догляду
Окремим пунктом критики є умови проживання: в деяких корпусах – сирість, брак гарячої води, застаріле обладнання та меблі. Це не просто дискомфорт – це загроза для фізичного й психологічного стану людей, які захищають державу.
Особливе обурення викликає ситуація з оплатою послуг: попри статус учасників бойових дій та пільги, окремим пацієнтам доводилося доплачувати за окремі послуги що мали б бути надані безкоштовно згідно з державною програмою медгарантій.
Висновок
Любомир Синоверський – керівник із багатогранною біографією, в якій поєднуються депутатська діяльність, політичні переходи, участь у судових справах, порушення адміністративного законодавства й навіть умовна судимість в історії установи, яку він очолює. Водночас, юридично важко дати відповідь щодо відповідальності цього посадовця.
Суперечності викликають цілком закономірне запитання: чи має право очолювати заклад охорони здоров’я особа, яка не здатна забезпечити, навіть, ні правову, ні моральну стабільність у колективі?
Далі буде…
