У Буцневі підприємець планує реконструювати будівлю телятника під центр поводження з відходами. Попередньо розробили звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності. Загальна площа земельної ділянки – 0,4536 га. Планова діяльність передбачає збирання, зберігання, перевезення, оброблення, відновлення безпечних та небезпечних відходів. Для детального ознайомлення з проєктом, місцеві жителі проводили збори, спільно з владою замовили незалежний аудит та навіть відвідали схожий сміттєпереробний центр в Ужгороді.
Пише 20 хвилин.
Люди висловлюють незадоволення
Про плани щодо створення центру поводження з відходами у Буцневі місцеві дізналися у лютому 2024 року з офіційного сайту Великоберезовицької громади, говорить жителька Марія Грушецька. З її слів, попередньо підприємець не проводив збори, не радився з людьми.
– Уже після галасу підприємець пояснював, що сортуватиме, дробитиме, все відбиратиме і ніяких негативних наслідків. Показував нам документи, водив до телятника, розповідав, як все працюватиме. Наголошував, що сміттєзвалищ у громаді стане менше. Навіть до прикладу наводив сміттєпереробний завод в Ужгороді, який вже працює, – розповіла Марія Грушецька.
У березні 2024 року ініціативна група відвідала завод в Ужгороді. Вони побували на території, поспілкувалися з керівництвом та людьми, які проживають поруч. Зі слів жінки, вони були шоковані розповідями людей.
– Так, на території заводу нам розповідали, як все добре, скільки сміття вони переробили, як все працює. Але від місцевих ми дізналися, що після його зведення в кожній хаті було кілька випадків онкозахворювань зі смертельними наслідками, що робота заводу – систематичний неприємний запах та шум під час переробки відходів. Заслухавши різні думки, ми пояснили підприємцю, що нам цей центр у селі не потрібен, ми не хочемо, щоб нас труїли. Не хочемо жити у смороді, – додає пані Марія.
Жителі села Буцнів вважають, що в документації підприємця є недостовірні дані.
– Ми вкотре переглянули надану документацію і помітили, що від ферми до найближчого будинку – менше 100 метрів, а він вказав, що то нежитлове приміщення. Тож як так? Там живуть люди. Також врахуйте, що на цих ділянках вирощують городину, мають сади. На відстані 91 метр розташована башня, де люди беруть воду. Підприємець також цього не вказав, лише про водозабір та скважини, що на відстані 400 метрів, – додають місцеві.
Тож жителі села написали колективні звернення до Тернопільської ОВА, Великоберезовицької селищної ради, Департаменту екологічної оцінки, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із проханням заборонити будівництво центру поводження з відходами на території Буцнівського старостинського округу.
Замовили незалежний аудит
Думку жителів підпримує і староста Буцнівського старостинського округу Марія Мац. З її слів, ідея створити центр поводження з відходами належить директору ТОВ «Глобал пром захід» Антону Тимошенку.
– Ми просили підприємця цього не робити. Він приїздив на перші збори, а потім перестав з’являтися. Громадські слухання провели, ми подали звернення ще до 5 березня, і наголосили – категорично проти будівництва, реконструкції. Відстань до школи, церкви, сільради – 300 метрів. До перших житлових будинків – менше 150 метрів. Як потім людям дихати, як відкрити вікна? – говорить староста села.
Колишня тваринницька ферма розташована на території виробничого призначення, у зоні забудови виробничих та комерційних територій. Відповідно до генерального плану, це землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Про це повідомив голова Великоберезовицької селищної ради Андрій Галайко.
– Ми замовили незалежний аудит. Фахівець розглянув матеріали, надав висновок щодо планової діяльності підприємства. Виявили неточності, недостовірну інформацію. Ми зібрали наявну документацію та відправили до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Там мають ознайомитися і надати свої висновки, – прокоментував пан Галайко.
Що відомо про проєкт
У новоствореному центрі мають працювати з небезпечними та безпечними відходами. Зокрема, йдеться про: відходи лісового господарства, гострі інструменти, пластмасова упаковка, кабелі, вугільна смола, масляні фільтри, бітумні суміші, змішані медичні та фармацевтичні, папір, картон, гума, текстиль та інші. Про це повідомляють у звіті з оцінки впливу на довкілля планової діяльності, який журналістам «20 хвилин» вдалося отримати від власних джерел.
Попередньо на території телятника мають провести будівельно-ремонтні роботи з облаштуванням приміщень для оброблення відходів: вікна замурувати, а у стінах пробити технологічні отвори, проте без втручань в каркас будівлі та балок покрівлі.
«Треба облаштувати приміщення для приймання сировини, складські, виробничі, експедиторів, майстерня, вагова, гардеробні, санвузли, електрощитова, кімната охорони, насосна. На ділянці планують створити майданчики для розвантаження транспорту, для тимчасового паркування автомобілів, для контейнерів із золошлаковою сумішшю, резервуар для збору очищених стічних вод об’ємом 7,5 м3, очисні споруди та колодязь-накопичувач об’ємом 2 м3. Обов’язково бетоноване покриття, що виключає пряме інфільтраційне потрапляння нафтопродуктів у ґрунт та підземні води», – йдеться у документації.
Комплекс обладнання включає технологічну лінію, створену на базі промислової газогенераторної печі Manger. Там планують встановити завантажувач відходів, систему подавання рідких відходів, газогенераторна піч, допалювач відхідних газів, теплообмінник, систему очищення продуктів згорання. А як щодо викидів?
«Має бути одне стаціонарне джерело викиду, що знаходиться у 150 метрах від межі санітарно-захисної зони, у 183 метрах від меж житлової забудови. Віддаленість між житловою забудовою та джерелом шуму (автотранспортом) – 140 метрів, а від технологічного устаткування – 166 метрів. Земельна ділянка, розташована поза межами берегозахисних смуг, водоохоронних зон та зони санітарної охорони. Віддаль до найближчої артезіанської свердловини становить 440 метрів», – йдеться у документації.
Для розвантаження відходів передбачені окремі місця, що обладнані прицеховими навісами. Якщо не є небезпечними – розміщують у металевих контейнерах, а ось небезпечні – у критому складі.
Знайшли купу порушень
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відмовилося видавати висновок з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Глобал пром захід». Копію наказу та додатків редакція «20 хвилин» отримала також від власних джерел. У документації фахівці назвали чимало причин та підстав для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, наявна інформація у звіті не дає можливості у повній мірі оцінити вплив на довкілля під час діяльності, відсутня інформація про характеристики, технічного паспорту обладнання (інсинератора), яке використовуватимуть в процесі. Також звіт не містить опису характеристик та кількості обладнання, яке використовуватимуть для зберігання відходів. У документах підприємця виявили недостовірну інформацію щодо вказання способів оброблення медичних відходів, а також відомості щодо потужності комплексу.
«Наприклад, у звіті зазначили, що річна річна потужність комплексу по сировині – 2 500 тонн відходів. Заявлена добова потужність – 250 кг/год, а режим роботи цілодобовий. Якщо порахувати, то отримаємо 2 190 т/рік, – повідомляють у додатках до наказу. – Температура термічного відходів має бути не менша як 850 °С, а якщо є галогеновмісні сполуки – 1200 °С. У звіті підприємець вказує, що відновлюватиме рідкі відходи, серед яких мастильно-охолоджувальні рідини з галогенами, при температурі 1000-1100 °С».
Помітили фахівці і суперечливу інформацію щодо кількості відходів, які планують зберігати на підприємстві. 450 т/рік відходів підприємець планує зберігати з подальшою передачею іншим суб’єктом господарювання, але не вказали, кому саме, а також про які відходи йдеться.
У документах ТОВ «Глобал пром захід» вказали, що викиди забруднюючих речовин в атмосферу будуть здійснюватися через одне джерело – димову трубу установки «Магнер». У Міністерстві не виключають, що викиди можуть потрапляти в атмосферу через вентиляцію, під час технологічних процесів для зберігання, сортування, подрібнення, змішування, переливання відходів.
Ще один важливий нюанс – під час формування документації некоректно виконали розрахунки розсіювання забруднюючих речовин, адже не використали кліматичні характеристики, які надав Тернопільський міський центр з гідрометеорології. Не відповідають такі показники, як гранична швидкість вітру, середні температури повітря найхолоднішого та найжаркішого місяців.
Під час розрахунків рівня шумового навантаження врахували не все обладнання, зокрема: установки для подрібнення відходів та генератори.
«Містить недостовірну інформацію щодо визначення впливу на здоров’я населення. Також відсутній опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу через діяльність. Зокрема, стан флори і фауни, біорізноманіття, землі, води, повітря, кліматичні фактори (зміна клімату та викиди парникових газів)», – зазначили у додатках міністерства.
Чи робитимуть щось?
У Державній екологічній інспекції Тернопільської області пояснили, що доки Міністерство не погодить документ про оцінку впливу на довкілля, підприємець не має права проводити жодних робіт на території колишнього телятника. У разі порушення цієї процедури винних можуть притягнути до адміністративної відповідальності, що передбачає штраф у розмірі від 17 000 гривень.
– Оцінка впливу на довкілля – це документ, який дає змогу передбачити, як будівництво, виробництво чи реконструкція може вплинути на природу, здоров’я людей та екосистему. Ми знаємо, що в селі Буцнів планувалося створення центру поводження з відходами. На прохання місцевих жителів і старости села наші фахівці виїжджали на місце. Однак притягувати підприємця до адміністративної відповідальності на цьому етапі ми не можемо, бо він не виконує підготовчих або будівельних робіт. Якщо ж місцеві помітять, що роботи розпочалися без належних документів – вони мають повідомити нас про це, – каже начальник Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Роман Нитка.
Що відомо про компанію
За даними порталу YouControl, «Глобал пром захід» – місцеве підприємство, що зареєстрували у серпні 2022 року. Займається виробництвом виробів з пластмаси, збиранням, обробкою, видаленням безпечних та небезпечних відходів, їхнім відновленням. Антон Тимошенко вказаний як один із власників.
Крім того, номер телефону та дані підприємця вказані на сайті підприємства EKOSTAR ™, що спеціалізується на виготовленні продуктів та технологій у сфері енергозбереження. За даними «Опендатабот», Антон Тимошенко також є директором діючого товариства «Органік грб».
Станом на 22 квітня, підприємець не проводить реконструкцію та будівельні роботи на території старого телятника, повідомили місцеві жителі.
