На Тернопільщина розпочалися кадрові зміни в обласній військовій адміністрації, які можуть свідчити про новий підхід до формування команди керівництва.
Про це у своєму дописі повідомив журналіст Сергій Сінкевич, згадавши власне запитання до начальника ОВА Тарас Пастух щодо того, чи отримають місцеві фахівці пріоритет у призначеннях на керівні посади.
За словами журналіста, раніше в області сформувалась практика призначення «зальотних» чиновників. Зокрема, він згадав період керівництва Володимир Труш та В’ячеслав Негода, коли до команди часто входили немісцеві заступники, яких у суспільстві називали «парашутистами».
Останнім таким призначенням журналіст називає Володимир Василенко, який обійняв посаду у вересні минулого року, але вже нещодавно її залишив.
Натомість новим заступником начальника ОВА став Роман Свистун, який раніше працював у Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського. Його кандидатуру погодили в Кабінеті Міністрів.
Кажуть, зараз проходять спецперевірку документи депутатки обласної ради (фракція “За майбутнє”) Наталії Масник. Пані Наталія працює у благодійному фонді “Карітас” і має багаторічний досвід управління багатьма успішними проектами. Наталія Богданівна теж може стати заступницею начальника ОВА. І цілком ймовірно, що посада першого заступника начальника ОВА може бути запропонована нинішньому першому заступнику голови облради Володимиру Болєщуку, який теж представляє політсилу “За майбутнє”, чи то пак – команду народного депутата Івана Чайківського, – ділиться інайдерською інформацією журналіст.
У дописі йдеться, що такі кадрові рішення можуть бути спробою сформувати команду за принципом партійної та професійної взаємодії. Водночас журналіст зауважує, що ефективність цього підходу покаже лише час.
Складається враження, що Тарас Пастух – за принципом давніх і нинішніх партійних стосунків (УНП, Самопоміч, За майбутнє) – хоче конкретним фіксатором закріпити нову кадрову реальність. І такий підхід – це нормально. Може й вийде ефективна команда? Хоча треба і не забувати, що надії і мрії мають властивість випаровуватися. Побачимо… – резюмує Сергій Сінкевич.
